Тема. Морфологія. Орфографія. Самостійні та службові частини мови.
Мета: виробити уявлення про те, що вивчає морфологія; осмислити ознаки частини мови; розвивати вміння аналізувати мовний матеріал; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до української мови.
Тип уроку: формування вмінь і навичок на основі знань.
Обладнання: підручники, опорна таблиця, сигнальні картки.
Лексико-орфографічна робота «Поетична хвилинка».
Прослухавши текст, назвати частини мови, чим вони відрізняються.
Частини мови
Чи ти задумувавсь, відкіль оті
у нашій мові злитки золоті?
Як намистинки, диво калинове —
частини мови!
Який співець, поет, який письменник
уперше слово вигадав — іменник!
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло — визначати речі, —
Ім’я, найменування і наймення:
робота. Біль. І радість. І натхнення.
Ну, а візьмемо назву дієслово,
само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу до нього не навів,
а вже до півдесятка дієслів.
Прикметник дасть іменнику — предмету
якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі ‘
число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
за кого він у мові? За іменника!
(Хоч може цей наш скромний посередник
Замінювать числівник і прикметник).
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
ознаки різні виражать при слові.
Сполучник каже: скромну роль я маю,
але слова у мові сполучаю.
А частка мовить: слово я службове,
але людині чесно я служу.
І будьте певні, в інтересах мови
І так, і ні, де треба, я скажу.
А вигук може пролунать як дзвін,
У мові, мабуть, найщиріший він!
— Ура! — гукнеш ті друзям неодмінно. —
Сьогодні з мови я дістав «Відмінно».
Частини мови! Назви наче й звичні,
полюбиш їх — красиві, поетичні!
«Відмінно» заслужив ти. Знав — чудово.
Це за любов — найвища з нагород.
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені.
Й підхопив народ! (Д. Білоус)
II. Актуалізація опорних знань
1. Робота з опорною таблицею. Пригадати частини мови, поділ їх на групи.
2. Бесіда.
— Чому називаються частини мови самостійними? (Бо мають граматичні ознаки, відповідають на питання, виступають членами речення).
— Чому називаються частини мови службовими? (Бо служать для зв’язку слів у словосполученні та реченні, а також частин у складному реченні; не відповідають на питання, не мають граматичних ознак, не виступають членами речення).
3. Записати речення.Визначити тему твору. Назвати частини мови, визначивши самостійні, та службові.
...Це все навічно:
Мама,
Україна,
І отчий дім, і школа.
Назавжди. (А. Солодовникова)
III. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
1. Слово вчителя. Читання казки про частини мови.
За синіми морями, за темними лісами, за високими горами пролягли межі країни Морфології, у якій правила королева. Країна була невеличка за розмірами — усього 10 князівств:
Іменник, Прикметник, Займенник, Числівник, Дієслово, Прислівник, Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук. Але багата була Морфологія.
Кожне князівство займалося своїми справами. Іменник об’єднав усі живі і неживі предмети і називав їх. Прикметник вказував на їх ознаки. Числівник міг швидко й чітко перелічити все населення країни. Дієслова захоплювали всіх своєю працелюбністю, енергійно і з готовністю завжди виконували будь-яку справу. А якщо хтось втомлювався, Займенник його замінював, а тому що він був дуже тактовний, то не називав тих, кому була потрібна допомога. Прислівник же завжди контролював, хто як працює: гарно чи погано, хто вийшов працювати ввечері, а хто вранці.
А такі князівства, як Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук були ледарями, працювати самі не хотіли, ніякої дії не виконували.
Королева країни Морфології розсердилася — вона не любила ледарів — і зробила їх слугами, примусила допомагати жителям усіх князівств.
Отже, ми вже з вами простежили, що країна Морфологія розпалася на 6 самостійних князівств: Іменник, Прикметник, Займенник, Числівник, Дієслово, Прислівник; 3 службових: Сполучник, Прийменник, Вигук.
2. Робота з підручником
Самостійне читання про розділи мовознавчої науки морфологію та орфографію. (З метою закріплення теоретичного матеріалу.)
3. Комбіноване проблемне завдання для груп.
1-ша група. Переписати текст, пояснити його зміст.
2-га група. Згрупувати частини мови.
3-тя група. Перше та останнє речення розібрати за членами речення.
Солодка земля
Босоніж стежка побіжить
левадою в городи...
Як любо тут
Як славно жить —
Серед цієї вроди.
Кохаю край наш дорогий,
Що зветься Україна.
Вітчизні хочу я своїй
зрости достойним сином.
Є в світі зваби немалі,
Але до рідної землі
збайдужітись не можна,
Люби, шануй, піднось до зір
її пісні і мову.
Нема солодшої, повір,
за неї, пречудову. (В. Коломієць)
4. Виконання вправ у групах:
1. Відредагуйте текст. Поставте щодо нього питання до своїх товаришів. Будьте готові дати відповіді на поставлені питання.
2. Випишіть з нього:
1-ша група – іменники
2-га група – прикметники
3-тя група – дієслова.
Щоб засвоїти норми літературної мови – це тривалий процес. Цей тривалий процес починається з опанування літературної мови у дитинстві. Коли самий активний вплив має мова батьків та навколишнього середовища.
Згадаймо, як творчо підходив до мовного навчання видатний український педагог В.О.Сухомлинський. В.О.Сухомлинський учив дітей з самого молодшого віку пізнавати щодня, щогодини прекрасне в слові. Бачити в красі мови красу життя. Розвивати уміння образно мислити. Прищеплював любов до багатства рідної мови. Без такої любові людина буде глуха і до скарбів інших мов. Не сприймати їх.
IV. Підсумки уроку
1. Лінгвістична вікторина.
1) Назвіть розділи мовознавчої науки, які вивчають частини мови та їхнє написання? (Морфологія, орфографія)
2) Яка частина мови вказує на предмет, але не називає його? (Займенник)
3) Хто перший упорядкував словник українських слів із поясненням їхнього значення? (Б.Грінченко)
4) Назвіть синоніми до слова говорити. Які це частини мови?
2. Методом «мікрофон учні пропонують свої підсумки, виходячи з поставленої кожним із них на початку уроку мети.
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал
вправа
з самостійно вибраного тексту (5-6 речень) виписати слова, згрупувавши їх за частинами мови (2 група);
заповнити «анкету»-довідку «Україна» (3 група):
Повна назва країни.
Територія.
Населення.
День і рік народження країни.
Державні символи.
Моря, що омивають територію.
Найбільші ріки.
Гори.
Найбільші міста.
Очікувані результати:
Хід уроку:
Ми сьогодні працюємо в такому режимі:
- повторюємо Кл. відмінок іменників;
- пригадуємо уживання займенників Ти, Ви;
- поглиблюємо знання про діалог і вивчаємо полілог, тривог;
- засвоюємо етикет вітань.
А після цього уроку ви зможете:
- поглибити тривог, полог;
- поважати сказане слово і частіше слідкувати за чистотою своєї мови і мови однолітків;
- культурно вживати іменники у Кл.в.;
- знаходити відповідне місце займенника Ти, Ви у своїй мові;
- вітатися чемно знайомими і незнайомим людьми.
III. Надання необхідної інформації.
Виконання завдань з карток: завчити й інсценізувати.
Скільки мовців бере участь у розмові? Як називається така мова?
1 гр.
Петро. Но серце моє замирає, начувається для себе великого горя... Братику Миколо, ти говорив мені, що ти їх родич, чи не можна тобі довідатися о сватанні Наталки. Нехай буду знати свою долю.
Микола. Чому є не можна? Коли хочеш, я зараз піду і все розвідаю. Та ти скажи мені, чи говорити Наталці, що ти тут?
Петро. Коли вона свободна, то скажи за мене, а коли заручена, то лучче не говори. Нехай один я буду горювати і сохнути з печалі. Нащо їй вспоминати об тім, якого так легко забула!
Мотря вибігла і вгледіла свого півня. Півень тяг ногу по землі.
- Чого це ви, мамо, перебили моєму півневі ногу? - гукнула Мотря через тин до Кийдашихи.
- А то ж хто? А як ще раз твої кури підуть на наші огірки, то я їх поріжу та поїм.
- То й заплатите! Хіба в нас волості нема, - говорила Мотря. - Не було пак вам на городі місця для огірків; насадили під самим перелазом, Карпе, чи ти бачиш, що то таке?
- А що півень ногу волочить, - обізвався спокійно Карпо.
- Карпе! Піди до матері та скажи їй, нехай вона другий раз не б'є моїх курей, - чіплялась Мотря.
- Карпе! Чи ти чуєш, чи тобі позакладало? - кричала Мотря.
Карпо стояв і дивився на півня.
- Карпе, чи ти глухий, чи та хочеш мене з світу зіграти? Піди та вилай свою матір.
- Іди та лайся, аж до самого вечора, - сказав дуже спокійно Карпо.
Стеха. Усе! Здається, що все. Стривай, лишень, чи не забула чого. Рибо, м'ясо, баранина, свинина, ковбаса, вишнівка, слив'янка, мед, венгерське - усе, усе. Тут і їстівне, і випити. Коли б лишень гості. Та що вони так довго баряться? І напоумило ж сідоусого у таке свято, коли добрі люди тільки колядують, сподіватися гостей, та й ще яких гостей! Старостів од такого ж старого дурня, як і сам. Побачимо, що з того буде. Негріте залізо не зігнеш. А якби не крився та порався б зо мною отак тижнів за два до свят, то певна уже була б річ, а то схаменувся на самісінький святвечір та й ластиться: І сяка, й така, і розумна ти, Стехо: поможи! Я вже тобі і се, і те, і третє, й десяте". Побачимо, побачимо, як попадеться нашому теляті вовка піймати. Не сказавши ні слова дочці, за кого і як хоче віддати, думає, що наша сестра - коза: поженеш, куди схочеш.
IV. Інтерактивна вправа “Коло ідей” завдання для груп.
1 гр.
Написати імена і по батькові у Кл.в. своїх учителів, батьків, товаришів, братів, сестер.
Як звертатися до адресата, коли невідомі ім'я і по батькові?
Пан... учител..., пан...учильк...,
Пан... професор..., шановн... пан...
Судд..., пан... прокурор..., пан...
Міністр..., пан... Президент....,
Високо достоин.... Отч..., Всечеснійш... Отч...., Отч... Парох..., Ваш.... Преосвященств..., Ваше... Святості..., Високопреосвященнійш.... Владик...., Митрополит....
• Побудувати діалог за ситуацією: ти хочеш зрозуміти Біблію і відвідувати в церкві заняття, що проводяться щотижня. Розпитай про все священика, використовуючи звертання із попередньої вправи.
? Як правильно: поступаємо чи вступаємо в університет.
Побудувати трилог
Коли вживаємо займенники Ти, Ви?
Як можна подякувати? У якій формі, як можна зробити зауваження дитині, добре знайомому одноліткові, старшому за віком незнайомому хлопцеві, бабусі ячи дідусеві, учителю?
Побудувати діалог:
2 гр.
а) хлопчика і бабусі-сусідки, яка розпитує про свою приятельку-бабусю цього хлопчика;
б) учителя з учнем, який постійно запізнюється на уроки.
Чи завжди займенник воно відповідає роду того іменника, якого він
заступає? Чому?
Побудувати полілог.
3 гр.
• Скласти словничок вітань і прощань вранці, в обід, ввечері. Хто ввічливіший і вихованіший? Яку роль тут відіграють жести і міміка?
Скласти тривог за прислів'ям "Яке помагайбі, таке й доброго здоров'я".
Доповніть рубрику "Хто має вітатися першим" Першим вітається:
Молодший зі....;
Чоловік, із....;
Підлеглий з....;
Учень з....;
Дитина з....;
Жінка зі....;
Ветерана праці....;
Гості з.....;
Студентка з....;
Як правильно: привітатися "за козацьким звичаєм" чи привітався "по козацькому звичаю"?
V. Підбиття підсумків (рефлексія)
Чи навчились будувати тривог, полілог?
Чи вміємо ми вітатись?
Поради на майбутнє від груп:
Вивчи, добре повтори Кл. відмінок іменників.
Уміння подивитися на себе самого очима співбесідника - одна з найважливіших ознак правильного спілкування.
Ти, Ви - мовні засоби етики, вживати їх потрібно для досягнення доброго тону і стилю.
Першим вітається той, хто ввічливий і вихований.
VI. Домашнє завдання.
Підготувати плакати, реклами, діалоги, монологи, полілоги і т.д.
Як пишеться слово "будь ласка"?
прищеплювати учням уміння самостійно здобувати знання, спонукати їх до пошукової діяльності;
сприяти розвиткові активного мислення школярів, стимулювати дух відкриттів;
викликати інтерес до програмового матеріалу, бажання глибше пізнати мовні скарби.
ХІД УРОКУ:
Учитель. Учні! Я сподіваюся, що сьогодні ви зумієте заповнити чисту сторінку нашого уроку глибоким змістом, ближче пізнаєте слово, відкриєте нові його грані.
Актуалізація чуттєвого досвіду учнів.
СИЛА СЛОВА
- Якось відомий український поет Володимир Сосюра в одному із своїх творів заявив “Я знаю силу слова” А чи знаєте її ви?
Методичні рекомендації
Учитель звертає увагу учнів на прикріплений на дошці плакат із написом “Словом можна…” і пропонує закінчити думку.
Варіанти відповідей:
Обговорення пропозицій учнів.
Після цього вчитель перегортає плакат, що був почеплений зворотним боком, і зачитує “Словом можна вбити і оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і зародити невіру, надихнути на працю і скувати сили душі… Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину” (В. Сухомлинський).
Зіставлення змісту цитати з міркуваннями учнів.
Коментування двох найяскравіших, на думку п'ятикласників, граней слова.
Перевірка виконаного завдання.
Учитель відзначає, чиє Дерево мови виявилося наймелодійнішим
Для довідки: Словничок найпоетичніших і наймелодійніших українських слів (укладений учнями)
Б. Багаття, бандурист, барва, барвистий, барвінок, батьківський, бджола, безгоміння, бездоріжжя, безмежжя, безпека, бентежити, берегиня березень, білолиций, білоцвіт, благати, Благовіщення, благословляти, блакить, Бог, Богдан, бриніти, брунька, будівля, булава, буття.
В. Васильки, ватра, велетень, велич, величавий, веління, верховина, верховіття, веселка, веселковий, весілля, весняний, вечеря, вечеряти, вечоріти, вечорниці, вечоровий, визволяти, вимріювати, вирій, височінь, височіти, вишиванка, вишивати, відгомін, відлуння, відродження, відчайдушний, вінець, вінчання, віра. вірувати, вітання, вітрило, вітровій, Вітчизна, віхола, віч-на-віч, вогнище, водограй, волелюбний, волошка, волошковий, воля, врода, вродливий, всесвіт, вщерть.
Г. Гетьман, гілля, гіллястий, глибінь, гожий, голубка, гомін, гомоніти, горицвіт, горлиця, грайливий, громада, гроно, грудень, гукати, гущавина.
Д. Далечінь, деревій, джерело, джміль, дзвінкий, дзвінок, дзеленчати, дзеркало, дивовижний, дивосвіт, діброва, діяння, добірний, добродій, довкілля, доля, досвітки, достаток.
Є. Єдиний, єднання.
Ж. Жаданий, жайвір, живиця, життєлюбний, жовтень, жупан, жура, журавка, журба, журитися, журливий.
3. Завія, заграва, зажура, заквітчаний, залюбки, заметіль, замріяний, заповіт, запорожець, заручини, зачарований, звеличувати, зелень, зело, зілля, зірниця, злагода, зміцнювати, знамено, знічев'я, зорепад, Зореслава, зорецвіт, зоріти, зоря, Зоряна, зоряний, зусилля.
І. Іванна, імення, іскристий.
К. Калина, калиновий, кароокий, квітень, квітувати, клекіт, клекотіти, кобзар, колиска, колисковий, коломийка, колос, колосистий, колядка, коханий, кохання, крадькома, краєвид, країна, крайка, крайнебо, красень, красуня, краянин, краяти, кремезний, крило, криниця, крислатий, круча.
Л. Лагодити, ладо, ласкавий, ласощі, ластівка, ластовиння, латаття, лаштуватися, левада, леґінь, легіт, лелека, лелія, леліяти, либонь, линути, липень, листопад, лицар, лоскотати, любий, любисток, любити, Любомир, любощі, лютий.
М. Мавка, маківка, мальви, мальовничий, малюнок, маляр, мандрики, мандрівка, мандрувати, матуся, мереживо, мережити, метелик, милий, милосердя, милуватися, міркувати, міць, мова, мовити, мрія, мріяти.
Н. Навмання, надвечір'я, надія, наймення, намисто, настрій, натхнення, нащадок, небіж, небога, небокрай, небосхил, ненька, необачний, неозорий, неповторність.
О. Оберіг, обмаль, обрій, обшир, оздоблення, окраєць, окраса, окрилений, оселя, осокір, осоння, очерет.
П. Падолист, паляниця, пахощі, пелюстка, перевесло, перекотиполе, перелесник, перлина, пестити, пестощі, писанка, підвіконня, піднебесся, підсоння, плекати, плесо, пломеніти, пломінь, побожний, побратим, повінь, погідний, полонина, полум'я, полуниця, поступ, потік, призьба, присмерк, провесінь, пролісок, птаство, пуп'янок.
Р. Рілля, родина, розкішний, розлогий, розмаїття, розмай, рута.
С. Самота, світанковий, світанок, світати, світлина, світлиця, світлочолий, Свят-вечір, святиня, Святослав, серпанок, серпень, сизокрилий, сіножать, січень, солов'їний, соняшник, сопілка, сорочка, спалах, сподівання, стезя, стеля, століття, Стожари, стрічка, струмок, суджений, сузір'я, сумління, сумувати, суниця, суцвіття, сяйво.
Т. Талан, таємниця, творець, творіння, терези, течія, тополя, травень, трембіта, трудівниця, тужити.
У. Увінчатися, узлісся, уквітчати, Україна, усмішка.
X. Химерний, хист, хлібодар, хуга, хурделиця, хуртовина, хустина.
Ц. Цілющий, цінність.
Ч. Чар-зілля, чари, чарівник, чарівниця, червень, черешневий, черешня, чесноти, чорнобривий, чорнобривці, чорнозем.
Ш. Шанувати, шелест, шепіт, шепотіти, широчінь, ширяти.
Щ. Щебетати, щедрий, щедрівка, щедрувати, щирий, щирість.
Ю. Юність, юнь.
Я. Яблуневоцвітно, яблуня, ясен, ясноокий, ясночолий.
Засвоєння нового матеріалу. Творення слова.
Учитель. Працюючи зі словом, розкриваючи його красу й силу, ви мали змогу водночас заглянути в бездонну поетичну душу рідного народу, замислитися над тим, якими скарбами володіє кожен із нас.
Мабуть, вам буде цікаво дізнатися, як же творяться слова, що відіграють таку важливу роль у нашому житті.
Про це ви довідаєтеся з нового розділу мовознавства, який називається словотвором.
Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Введення в тему:
“У кожного слова своя словотвірна доля. Однак слова не існують ізольовано одне від одного, вони живуть цілими родинами”. (Клименко Н.Ф. Як народжується слово. - К., 1991.-С.5). І в цьому легко пересвідчитися.
Завдання.
Доберіть до слова “творити” якнайбільше спільнокореневих слів.
Творити - творець, творчий, творчість, творіння, витвір, витворений, створення, твір, співтворчість, створити, перетворити, перетворений, відтворити, творитися, творчо, новотвір тощо.
- Уважно розглянувши записане, переконуємося, що одне слово може утворюватися від іншого спільнокореневого слова. Доведімо це на конкретних прикладах.
Завдання.
Відшукайте словотвірну пару словам.
(Учитель по черзі називає слова, вибираючи їх з утвореного гнізда споріднених слів).
творчість - ?... (творчий)
творець - ?... (творити)
перетворити - ?... (творити)
створити - ?... (творити)
створення - ?... (створити)
- Як творяться слова в мові?
Експрес-висновки:
1) слова творяться від інших спільнокореневих слів, наявних у мові;
2) завжди існує словотвірна пара:
3) від одного і того самого слова можна утворити кілька похідних слів.
Самостійне опрацювання учнями навчального матеріалу (робота в чотирьох групах).
Методичний коментар.
Учні отримують індивідуальні картки “П'ять кроків до успіху”, де нову інформацію поділено на невеликі частини - “кроки”, структура яких однотипна: кожна міні-частина, крім теоретичних відомостей, містить завдання, що вимагає практичного вирішення, і завершується постановкою проблемного запитання.
Такі “кроки” передбачають самостійне поетапне засвоєння учнями певної порції програмового матеріалу та участь у діяльності, спрямованій на осмислення здобутих знань.
Усі спірні питання, що виникають під час роботи, обговорюються в групах. У разі потреби учень може звернутися за консультацією до вчителя.
2. Придумай і запиши заголовок.
3. Виконай практичне завдання.
4. Знайди на звороті картки правильну відповідь і звір зі своєю.
5. Якщо твоя відповідь правильна, переходь до обдумування проблемного запитання; якщо ж допущено помилку, ще раз опрацюй теоретичний матеріал даного “кроку”.
6. Запиши висновок, попередньо обговоривши його в групі. Тільки після цього переходь до наступного “кроку”.
(“Похідні й непохідні слова”)
Теоретична база:
Словотвір - розділ науки про мову, що вивчає закони творення слів.
Усі слова в українській мові щодо творення можна поділити на дві групи: похідні й непохідні.
Похідні - це слова, які утворюються від інших слів.
Наприклад: весняний (від слова “весна"), вивчити (від слова “вчити”).
Непохідні - це ті слова, утворення яких не можна пояснити. Наприклад: сад, степ, п'ять, свій.
Завдання на осмислення здобутих знань:
У кожному рядку підкресліть прямою лінією похідні слова:
А. Мова, мовний, прамова.
Б. Вірність, віра, вірно.
Для самоконтролю:
А. Мовний, прамова.
Б. Вірність, вірно.
Проблемне запитання: Які слова (похідні чи непохідні) є предметом вивчення словотвору? Чому?
Твій висновок:……………………………………………………………………………………………………
Другий крок “..........”
(“Що таке твірна основа?”)
Теоретична база:
Основним поняттям розділу “Словотвір" є твірна основа.
Твірна основа - це основа, від якої утворюється інше слово. Щоб визначити твірну основу, потрібно:
а) дібрати слово, від якого утворене подане;
б) зіставити їх та виділити спільну для обох частин. Це і буде твірна основа.
Завдання на осмислення здобутих знань:
Визначте твірну основу підкреслених вами похідних слів.
Для самоконтролю:

Наприклад:

Проблемне запитання:
Чи однакові поняття “твірна основа” й “основа слова” (термін, який використовуєте в розділі “Будова слова”)?
Твоє міркування:……………………………………………………………………………………………………
Третій крок “..........”
(“Основні засоби творення слів”)
Теоретична база:
Нові слова можуть утворюватися за допомогою префіксів чи суфіксів (афіксальним способом) або без них (безафіксним способом).
Префікс (чи суфікс), за допомогою якого твориться інше слово, називається СЛОВОТВОРЧИМ ПРЕФІКСОМ (СЛОВОТВОРЧИМ СУФІКСОМ)

Завдання на осмислення здобутих знань:
З'ясуйте, за допомогою яких засобів (словотворчого префікса чи словотворчого суфікса) творяться записані вище слова.
Для самоконтролю:

Проблемне запитання: Чим похідне слово відрізняється від
твірного?
Твоє спостереження:………………………………………………………………………………………
Четвертий крок “.........”
(“Афіксальні способи словотворення”)
Теоретична база:
Серед афіксальних способів творення слів виділяють:

Суфіксальний спосіб - це такий спосіб словотворення, при якому нове
слово утворюється шляхом приєднання до твірної основи словотворчого суфікса:

Укажіть, якими способами творяться проаналізовані слова.
Для самоконтролю
а) суфіксальним;
б) префіксальним;
в) суфіксальним;
г) суфіксальним.
Проблемне запитання:
Який афіксальний спосіб словотворення є найпродуктивнішим в українській мові? Доведіть це на конкретних прикладах.
Твоє відкриття: …………………………………………………………………………………………
П'ятий крок “..........”
(“Словотвірний аналіз”)
Теоретична база:
Щоб зробити словоотвірний аналіз, тобто пояснити як утворене слово, потрібно: а) визначити його твірну основу і словотворчий засіб; б) вказати, яким способом воно утворене.
Наприклад:

(суфіксальний спосіб).
Завдання на осмислення здобутих знань:
Зробіть словотвірний аналіз слів (на окремому аркуші):
школяр, передсвятковий, Прикарпаття, прочитати.
Подані слова розберіть і за будовою.
Порівняйте обидва види мовного аналізу.
Проблемне запитання: У чому полягає відмінність словотвірного аналізу від розбору слова за будовою?
Твоє дослідження: ………………………………………………………………………………………………
(“При словотворенні ми відповідаємо на запитання, від якого слова безпосередньо утворене аналізоване слово. Наш шлях при такому аналізі окреслений двома пунктами: від слова до слова. Коли ми здійснюємо поділ слова на морфеми, наш шлях пролягає іншим маршрутом - від слова до морфеми. Ми ділимо слова до кінця, до найменших компонентів, які мають значення” (Клименко Н.Ф. Як народжується слово. - К., 1991. - С. 16).
Перевірка роботи в групах.
А. 1-й спосіб. Презентація.
Проводиться жеребкування, згідно з яким кожна група представляє лише один “крок”. Члени інших груп мають право доповнити чи виправити сказане.
2-й спосіб. Бесіда за такими запитаннями:
- Як ви назвали кожен “крок”? (Запис заголовків на дошці).
- Які слова називаються похідними, а які - непохідними?
- Що є предметом вивчення словотвору: похідні чи непохідні слова?
- Зачитайте підкреслені вами похідні слова. Чому ви їх вважаєте похідними?
- Яке основне поняття розділу “Словотвір”?
- Що називається твірною основою? Як вона визначається?
- Чи може твірною основою бути ціле слово? Відповідь проілюструйте прикладом.
- Назвіть твірні основи підкреслених вами слів.
- Чи однакові поняття “твірна основа” й “основа слова”?
- Як можуть утворюватися слова?
- Що називається словотворчим префіксом?
- За допомогою яких словотворчих засобів творяться виділені вами похідні слова?
- Чим похідне слово відрізняється від твірного?
- Які вам відомі афіксальні способи словотворення?
- Що таке префіксальний (суфіксальний, префіксально-суфіксальний) спосіб творення слів?
- Якими способами творяться проаналізовані вами слова?
- Який спосіб є найпродуктивнішим в українській мові?
Б. Перевірка практичного колективного завдання.
Учитель збирає аркуші з виконаним завданням і розвішує їх на дошці, потім по черзі викликає представників груп, кожен із яких пояснює словотвірний і морфемний розбір одного слова, зіставляє зроблене в групах, виправляє помилки (якщо є така потреба). Наприкінці учні роблять висновок, чим словотвірний аналіз відрізняється від розбору слів за будовою.
Міні-практикум.
Завдання № 1
Відновіть пропущене слово в кожному рядку.
1. Добрий - ………. - добрішати.
2. ………. - учитель - учителювати.
3. Модель - ………… - моделювати.
Вид перевірки: взаємоперевірка.
Критерії оцінювання: за кожне слово, правильно відновлене в рядку, слід виставити по 1 балу.
· · ·
Завдання № 2
Третє зайве
Випишіть з кожного рядка слово, яке відрізняється від інших способом творення.
1. Учительський, приморський, думка.
2. Перебудова, навесні, бездоріжжя.
3. Віднести, вимріювати, уквітчати.
Вид перевірки: самоперевірка за поданим зразком.
Самооцінювання: за критеріями оцінювання попереднього завдання.
· · ·
Завдання № З
Поставте наголос. Поясніть спосіб творення підкреслених слів.
Визнання, пізнання, вимова, дробовий, занести, чорнозем, живопис, виразно, надворі.
Вид перевірки: зачитування слів, словотвірний аналіз підкреслених слів (письмово на дошці)
Самооцінювання за такими критеріями:
3 бали - в усіх словах правильно поставлено наголос;
2 бали - допущено 1 помилку в наголошенні слів;
1 бал - допущено 2 акцентуаційні помилки;
3 бали - правильно пояснено творення всіх підкреслених слів;
2 бали - допущено 1 помилку при словотвірному аналізі;
1 бал - допущено 2 помилки.
Виставлення п'ятикласниками підсумкових оцінок (шляхом додавання набраних балів за кожне завдання). Занесення оцінок до класного журналу (за бажанням учнів).
Підсумок уроку.
- Що нового для себе ви дізналися на уроці? Чим збагатилися?
- Чи задоволені результатами своєї праці?
Домашнє завдання (за вибором учнів).
№ 1. Напишіть лінгвістичну казку, використавши терміни з розділу “Словотвір”.
№ 2. Випишіть із словотвірного словника по 5 слів, утворених різними афіксальними способами. Вкажіть твірну основу кожного слова.
№ 3. Від кожного запропонованого слова утворіть кілька похідних різними афіксальними способами. Виділіть словотворчі засоби. Воля, добрий, ліс, правда.
Зразок виконання:

Урок-практикум
6 клас
А мовознавство скаже - так! Таким вічним двигуном у мові є словотвір. Механізм словотвору діє без перепочинку, виготовляючи потрібні для людей слова. Кожне слово має свій рік, день, хвилину народження. Воно витворилося в сиву давнину чи недавно. Або з'явиться в майбутньому.
Як народжуються, творяться іменники - тема сьогоднішнього і двох наступних уроків.
У стосунках між людьми вічним двигуном є ДОБРО. Добрий вчинок викликає добрий вчинок. І так безкінечно.
Отже, сьогодні ми візьмемо участь у творенні іменників, навчимося правильно писати певні суфікси, слова, а ще - збагатимо свої серця добротою, м'якосердністю, будемо вчитися помічати і цінувати добро.
Потрібно вбирати у своє серце тепло душі, у голівки - знання, у власну лексику - слова, речення, які допоможуть вам вдома самостійно висловитись під час написання твору-мініатюри на задану тему.
Звучить пісня у виконанні Алли Кудлай “Добрі люди”).
Двері у країну доброго словотвору іменників відчиняться, якщо ми повторимо знання, отримані в п'ятому класі, за сонячною, усміхненою таблицею: «Способи творення слів».
“ЛАСКАВІ” СУФІКСИ.
Учитель. Звучить голос мами (бабусі):
синочку, донечко, сонечко моє, Петрусику, Галинко, Оксаночко, Івасику,
Вітюсику, Олюсю, серденько, рибонько, ласочко, дитяточко, синенятко,
доненько...
Як приємно кожному із нас чути такі ніжні, щирі, теплі, дорогі слова, слова людяності й любові, слова, викупані у пелюстках людської душі. А називаються вони - пестливі. Творять їх такі ж ласкаві, щедрі, добросердні, милі суфікси: -ИЧК- (одна учениця закладає таблички з суфіксами на окремий стенд, і так до кінця уроку; до кожного суфікса учні називають і записують приклади слів, позначаючи суфікси; у цей час на дошці два учні роблять словотвірний розбір окремих із цих слів) - сестричка, водичка; -ЕЧК- - донечка, сонечко; -ИК- - носик, зайчик; -ЕНЬК- - місяченько; -УС- (ЮС)- - Валюся; -УН- - бабуня; -К- - рибка; -ОЧОК- - ставочок.
Немає більшого щастя, коли мама чує у відповідь: матінко, матіночко, матусю, мамусечко, мамонько, мамуню (під час називання цих слів можна показувати таблички, на яких записані ці слова).
Яким кращим, щасливішим було життя усіх нас, якби в кожній родині частими гостями були ці маленькі трудівники - ПЕСТЛИВІ СУФІКСИ.
У зошитах і на дошці учні записують 5-10 пестливих слів, які є назвами членів родини, тварин, рослин, позначаючи у цих словах суфікси.
Суфіксальним способом утворити іменники, вписуючи суфікси у порожні клітинки.
- Які суфікси потрудились цього разу?(Учні називають).
Два види роботи уже підказали нам, що більшість іменників творяться (яким?) - СУФІКСАЛЬНИМ способом.
Два учні на дошці роблять словотвірний розбір одного слова (доброзичливість, добродійство).
- Чи можна сказати, що усі ці слова - різні форми одного слова?
- А яким терміном можна об'єднати ці слова? - СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ.
- Який же спільний корінь цих слів?
- А як пояснимо лексичне значення даних слів? Які речення склали з ними?
Окремі учні мали випереджаючі завдання на картках - виписати лексичне значення цих слів і скласти з ними речень (по одному слову).
Розшифрувати ребуси (намальовані на окремих табличках).
Добре ім'я - найкраще багатство (один учень записує це речення на дошці і робить його синтаксичний розбір; інші учні у зошитах роблять словотвірний розбір слова “багатство”).
- Чому Т не прочергувалося із Ц? Навести приклади подібних слів письмово: братство, студенство.
- Записати твірне і новоутворене слово, де відбудеться чергування: будівник - будівництво, дворушник - дворушництво (пояснити лексичне значення слова), письменник - письменництво.
Доброму скрізь добре.
- Яким способом утворене перше слово? (Неморфологічний спосіб, перехід прикметника в іменник - звернення до таблиці).
Один учень на дошці робить синтаксичний розбір цього речення. Інші називають ще прислів'я про добро і милосердя (окремі учні мали індивідуальні завдання додому).
Робота за крилатими латинськими висловами (записані на індивідуальних картках):
- виразно прочитати (по одному);
- словотвірний розбір двох іменників:

- Яке слово можна віднести до тих, що утворені префіксально-суфіксальним
способом? (Усмішка - розбір цього слова). Записати інші іменники, утворені цим
самим способом; позначити афікси: закуток, затінок, завулок, прошарок, пасинок,
сутінки, узбіччя, безлюддя, Заволжя.
- Яке слово належить до тих, що творяться неморфологічним способом? (Нещасний - перехід прикметника в іменник).
- Записати побільше іменників із суфіксом - -ЇСТЬ- (1 варіант), -НН- (2 варіант). В першу чергу ті слова, які можуть використатись у творі. На дошці - розбір кількох слів. Усне складання окремих речень.
Повторити за табличкою запитання відмінків іменників. Кілька учнів за ролями читають текст.
Юрасик - перший бабусин помічник. Тільки вона принесе відро з водою і ганчірку - хлопчик тут як тут. Кидає свої іграшки і швидко закочує рукава сорочки. Бабуся посміхається:
- Куди це ти, внучку, поспішаєш?
- Мити підлогу, - серйозно відповідає він і бере ганчірку.
- Ти грайся, сама помию.
- Ні, я сам, - нагинається над відром з водою Юрасик.
І вони починають мити підлогу. Хлопчик ретельно витирає підлогу під шафою, під ліжком, під столом, а бабуся миє посередині кімнати. Працюють мовчки. Іноді чути:
- Бабусю, у мене ганчірка брудна.
- Дай-но я виполощу.
Потім розставляють меблі на свої місця, застилають підлогу килимками. Коли і з цією роботою впораються, Юрасик запитує:
- А тепер що?
Бабуся йде до підвіконня.
- Квіти я вже полив, - посміхається хлопчик.
- Дякую. Тоді відпочивай.
Але Юрасикові нема коли відпочивати. Він сідає коло свого маленького столика і починає складати з пластмасових кубиків гараж для автомашини.
Зачитати виписані слова, назвати способи їх творення.
- А скільки можна було виписати слів? - відповідь на це запитання вам дасть лото (одне на парту). На картці у розкреслених прямокутниках записані твірні слова. На окремих картках - афікси. Накласти афікси на твірні слова так, щоб утворились ті, що взяті з прослуханого тексту.
- Яким способом утворені майже всі ці слова? (Суфіксальним).
- Який суфікс найактивніший при творенні цих слів? (-ИК-).
- Які ще суфікси потрудились, щоб утворились іменники? (-НИК-: провідник, письменник, садівник; -АШК-, -УС-, -ОК-, -Н-).
- Яка різниця у словоотворенні слів: помічник (від іменника), провідник (від дієслова), письменник (від прикметника)?
- Яке слово утворене префіксально-суфіксальним способом? (Підвіконня (розбір).
- Яке слово утворене способом складання? (Автомашина).
Відгадати слова, утворені способом складання (окремі з них розібрати на дошці).
1. Видання в одному томі - ОДНОТОМНИК.
2. Засновник якогось вчення - ОСНОВОПОЛОЖНИК.
3. Частина стебла, що приєднує до рослини плід - ПЛОДОНІЖКА.
4. Наука про природу - ПРИРОДОЗНАВСТВО.
5. Період, що охоплює 1000 років - ТИСЯЧОЛІТТЯ.
6. Будівництво кораблів - КОРАБЛЕБУДУВАННЯ.
7. Штучне затримання снігу на полях для збереження вологи і захисту рослин від замерзання - СНІГОЗАТРИМАННЯ.
Закріплення.
- Яким способом твориться більшість іменників? (Суфіксальним, складання).
- Які суфікси із тих, з якими зустрічались сьогодні, найвживаніші? (-ІСТЬ-,-НН-, ПЕСТЛИВІ).
- Які ще способи творення іменників розглядалися сьогодні? (Префіксально-суфіксальний, перехід однієї частини мови в іншу).
- Які орфограми повторили?
(Подовження приголосних в іменниках середнього роду на -Я;
- правопис суфікса -СТВ-;
- правопис букв Е, И в пестливих суфіксах;
- правопис складних слів).
Оцінювання (протягом уроку учні, що виконували те чи інше завдання тільки правильно, отримували червону картку).
Домашнє завдання. Написати твір-мініатюру на тему, вказану на індивідуальній картці, враховуючи поради, записані на цій самій картці; використовуючи слова, словосполучення, речення, які звучали на сьогоднішньому уроці (картки, за якими учні працювали на уроці, вони беруть з собою додому). В іменниках позначити суфікси.
Розробка тестових завдань з української мови
Дєвицької Наталії Миколаївни, вчителя української мови та літератури
середньої школи №292 Деснянського району міста Києва, вищої категорії
6 клас
Завдання. Прочитайте.
1. Випішить загальновживані слова.
2. Випішить діалектичні слова
По плаях гуцули їздіть верхи. Інколи пастух забирається на самий грунь. Тут піднімаються кичері, недеї. Тут можна почути каню або гуторів, побачити білицю.
Природа, де живуть гуцули, багата рослинністю. Завжди чути шум фої. Поряд з смереками зустрічаються гаджуги. Ростуть тут і різні трави - одален, матриган, підойма та ін. Гуцули приписували їм чарівну силу.
К-ІІ
Завдання. Прочитайте.
1. Випішить запозичені слова.
Внаслідок економічних, політичних і кльтурних зв`язків між народами в українську мову ввійшло чимало слів грецької (огірок, корабель, парус, граматика), латинської (сцена, директор, міністр, комісія, канцелярія), французької (алея, бал, десант, оранжерея, портрет), німецької (галстук, штурм, лозунг), голландськаої (гавань, каюта, матрос, руль), англійської (джаз, джемпер, танк, футбол, бокс) так інших мов.
К-ІІІ
К-ІV
Завдання. Спішить речення.
Знайдіть у них діалекті слова, підкресліть їх.
1. Ще буду мати час до справляння строїв. 2. Потім якесь пацання чимось плесковатим, наче хто хустя прав. 3. А ось, певне, вона у цьому пуделючку. 4. То солі нам тра купити, то запалок. (З творів Л.Українки). 5. Рівна, укатана возами, і зрідка й машинами бруківка йшла собі далі, широкою биндою вихоелювалася на пагорбі. 6. І пахло, пахло. Грибами, позьомками, старим листям, квітками. (З творів М.Олійника).
К-I
Завдання. Спішить речення.
Виділіть застарілі слова та неолоргізми.
1. На Джерисі була спідниця з темної пістрі та сорочка з темного полотна; в неї була голова заверчена наміткою. Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовто-гарячому полі. (Н.-Лев.) 2. А невістка змотала починки, полічила чисниці та пасма, скинула півміток з мотовила й сховала в свою скриню. (Н.-Лев.).
К-II
Завдання. Спішить речення.
Виділить у реченнях застарілі слова та неологізми.
1. Спасибі, отче! Та не гоже нам скарби ловесні дешево цінити. За книгу цю звели твоїм генцям ще вісімдесят гривен заплатити. (Коч.). 2. Воскресни, мамо! І вернися в світлицю-хакту; опочий, бо ти аж надто вже втомилась, гріціхи синовні несучи. Спочивши, скорбная, скеажи, прорци своїм лукавим гадам, що пропадуть вони, лихі... (Шевч.).
К-III
Завдання. Спішить речення.
Виділить у реченнях застарілі слова та неологізми.
1. Мчить - ще при сонці - загін амфібій. (Гонч.). 2. Вічно юною, незникною усмішкою всміхається зі стіни Мамай... (Гонч.). 3. «Не можу. Мій бетеер на таку бистрінь не розрахований», - вівдповів солдат офіційним тоном. (Гонч). 4. І густо - джмелиним роєм гучнів в огудинні- натинні вітер. (А. Мойсеєнко.).
К-IV
Завдання. Спішить речення.
Виділить у реченнях застарілі слова та неологізми.
1. Ще й місяця золочена дуга гойдається - сстодзвонить на льоту... 2. Листопадово день до грудей припав і кленово мені, й калиново... (А. Мойсієнко.) 3. З полудня ж наче вигодинюється... (Гуц.) 4. Кошлатий вітер-голодранець в полях розхристує туман. (Кост.).
К-I
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. Щасті ж вам і не забувайте свою альма матер!. Гадаю, нічого поганого вона вас не навчить... (Гонч.). 2. Громада збилася в купу, як овечки під дощ та лиху годину. Ніхто - ні пари з уст. (Мирн.) 3. Одна й друга дискусія були зовсім безплідні, бо переливали з пустого в порожнє. (Фр.) 4. Він, може б, так і не робив, та хтось із-за угла мішком його прибив. (Гл.)
К-II
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. П`яному і кози в золоті (Н.тв.) 2. Нам треба збити пиху комусь із хвальків, я завжди перемагаю їх колишнім авутомобілем, що був у нас аж два дні. (Стельм.) 3. Всі ж вони для неї, як різні, а якщо котрий збився з пуття, то за такого серце болить ще більше. (Гонч.) 4. Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою. (М. Вовч.)
К-III
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. Вона догадалась, що вже наговорила сім гречаної вовни, й прикусила язика. (Н.-Лев.) 2. Усі танцюють під Лялину дудку: що ясновельможна пані захоче, те й мусить бути. (Вільде.) 3. Чорна кішка пробігла між ними і сполохнула той лад, який досі був. (Мирн.) 4. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить. (Гл.)
К-IV
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. Вона й справді нікого не обмовляла, не виносила з хати сміття, але була не від того, щоб послухати всячину десь біля магазину. (Мур.) 2. Не журиться Катерина і гадки не має - У новенькій хустиночці в вікно виглядає. (Шевч.) 3. Одна й друга дискусія були зовсім безплідні, бо переливали з пустого в порожнє. (
Тема. Морфологія. Орфографія. Самостійні та службові частини мови.
Мета: виробити уявлення про те, що вивчає морфологія; осмислити ознаки частини мови; розвивати вміння аналізувати мовний матеріал; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до української мови.
Тип уроку: формування вмінь і навичок на основі знань.
Обладнання: підручники, опорна таблиця, сигнальні картки.
Лексико-орфографічна робота «Поетична хвилинка».
Прослухавши текст, назвати частини мови, чим вони відрізняються.
Частини мови
Чи ти задумувавсь, відкіль оті
у нашій мові злитки золоті?
Як намистинки, диво калинове —
частини мови!
Який співець, поет, який письменник
уперше слово вигадав — іменник!
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло — визначати речі, —
Ім’я, найменування і наймення:
робота. Біль. І радість. І натхнення.
Ну, а візьмемо назву дієслово,
само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу до нього не навів,
а вже до півдесятка дієслів.
Прикметник дасть іменнику — предмету
якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі ‘
число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
за кого він у мові? За іменника!
(Хоч може цей наш скромний посередник
Замінювать числівник і прикметник).
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
ознаки різні виражать при слові.
Сполучник каже: скромну роль я маю,
але слова у мові сполучаю.
А частка мовить: слово я службове,
але людині чесно я служу.
І будьте певні, в інтересах мови
І так, і ні, де треба, я скажу.
А вигук може пролунать як дзвін,
У мові, мабуть, найщиріший він!
— Ура! — гукнеш ті друзям неодмінно. —
Сьогодні з мови я дістав «Відмінно».
Частини мови! Назви наче й звичні,
полюбиш їх — красиві, поетичні!
«Відмінно» заслужив ти. Знав — чудово.
Це за любов — найвища з нагород.
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені.
Й підхопив народ! (Д. Білоус)
II. Актуалізація опорних знань
1. Робота з опорною таблицею. Пригадати частини мови, поділ їх на групи.
2. Бесіда.
— Чому називаються частини мови самостійними? (Бо мають граматичні ознаки, відповідають на питання, виступають членами речення).
— Чому називаються частини мови службовими? (Бо служать для зв’язку слів у словосполученні та реченні, а також частин у складному реченні; не відповідають на питання, не мають граматичних ознак, не виступають членами речення).
3. Записати речення.Визначити тему твору. Назвати частини мови, визначивши самостійні, та службові.
...Це все навічно:
Мама,
Україна,
І отчий дім, і школа.
Назавжди. (А. Солодовникова)
III. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
1. Слово вчителя. Читання казки про частини мови.
За синіми морями, за темними лісами, за високими горами пролягли межі країни Морфології, у якій правила королева. Країна була невеличка за розмірами — усього 10 князівств:
Іменник, Прикметник, Займенник, Числівник, Дієслово, Прислівник, Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук. Але багата була Морфологія.
Кожне князівство займалося своїми справами. Іменник об’єднав усі живі і неживі предмети і називав їх. Прикметник вказував на їх ознаки. Числівник міг швидко й чітко перелічити все населення країни. Дієслова захоплювали всіх своєю працелюбністю, енергійно і з готовністю завжди виконували будь-яку справу. А якщо хтось втомлювався, Займенник його замінював, а тому що він був дуже тактовний, то не називав тих, кому була потрібна допомога. Прислівник же завжди контролював, хто як працює: гарно чи погано, хто вийшов працювати ввечері, а хто вранці.
А такі князівства, як Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук були ледарями, працювати самі не хотіли, ніякої дії не виконували.
Королева країни Морфології розсердилася — вона не любила ледарів — і зробила їх слугами, примусила допомагати жителям усіх князівств.
Отже, ми вже з вами простежили, що країна Морфологія розпалася на 6 самостійних князівств: Іменник, Прикметник, Займенник, Числівник, Дієслово, Прислівник; 3 службових: Сполучник, Прийменник, Вигук.
2. Робота з підручником
Самостійне читання про розділи мовознавчої науки морфологію та орфографію. (З метою закріплення теоретичного матеріалу.)
3. Комбіноване проблемне завдання для груп.
1-ша група. Переписати текст, пояснити його зміст.
2-га група. Згрупувати частини мови.
3-тя група. Перше та останнє речення розібрати за членами речення.
Солодка земля
Босоніж стежка побіжить
левадою в городи...
Як любо тут
Як славно жить —
Серед цієї вроди.
Кохаю край наш дорогий,
Що зветься Україна.
Вітчизні хочу я своїй
зрости достойним сином.
Є в світі зваби немалі,
Але до рідної землі
збайдужітись не можна,
Люби, шануй, піднось до зір
її пісні і мову.
Нема солодшої, повір,
за неї, пречудову. (В. Коломієць)
4. Виконання вправ у групах:
1. Відредагуйте текст. Поставте щодо нього питання до своїх товаришів. Будьте готові дати відповіді на поставлені питання.
2. Випишіть з нього:
1-ша група – іменники
2-га група – прикметники
3-тя група – дієслова.
Щоб засвоїти норми літературної мови – це тривалий процес. Цей тривалий процес починається з опанування літературної мови у дитинстві. Коли самий активний вплив має мова батьків та навколишнього середовища.
Згадаймо, як творчо підходив до мовного навчання видатний український педагог В.О.Сухомлинський. В.О.Сухомлинський учив дітей з самого молодшого віку пізнавати щодня, щогодини прекрасне в слові. Бачити в красі мови красу життя. Розвивати уміння образно мислити. Прищеплював любов до багатства рідної мови. Без такої любові людина буде глуха і до скарбів інших мов. Не сприймати їх.
IV. Підсумки уроку
1. Лінгвістична вікторина.
1) Назвіть розділи мовознавчої науки, які вивчають частини мови та їхнє написання? (Морфологія, орфографія)
2) Яка частина мови вказує на предмет, але не називає його? (Займенник)
3) Хто перший упорядкував словник українських слів із поясненням їхнього значення? (Б.Грінченко)
4) Назвіть синоніми до слова говорити. Які це частини мови?
2. Методом «мікрофон учні пропонують свої підсумки, виходячи з поставленої кожним із них на початку уроку мети.
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал
вправа
з самостійно вибраного тексту (5-6 речень) виписати слова, згрупувавши їх за частинами мови (2 група);
заповнити «анкету»-довідку «Україна» (3 група):
Повна назва країни.
Територія.
Населення.
День і рік народження країни.
Державні символи.
Моря, що омивають територію.
Найбільші ріки.
Гори.
Найбільші міста.
Очікувані результати:
Хід уроку:
Ми сьогодні працюємо в такому режимі:
- повторюємо Кл. відмінок іменників;
- пригадуємо уживання займенників Ти, Ви;
- поглиблюємо знання про діалог і вивчаємо полілог, тривог;
- засвоюємо етикет вітань.
А після цього уроку ви зможете:
- поглибити тривог, полог;
- поважати сказане слово і частіше слідкувати за чистотою своєї мови і мови однолітків;
- культурно вживати іменники у Кл.в.;
- знаходити відповідне місце займенника Ти, Ви у своїй мові;
- вітатися чемно знайомими і незнайомим людьми.
III. Надання необхідної інформації.
Виконання завдань з карток: завчити й інсценізувати.
Скільки мовців бере участь у розмові? Як називається така мова?
1 гр.
Петро. Но серце моє замирає, начувається для себе великого горя... Братику Миколо, ти говорив мені, що ти їх родич, чи не можна тобі довідатися о сватанні Наталки. Нехай буду знати свою долю.
Микола. Чому є не можна? Коли хочеш, я зараз піду і все розвідаю. Та ти скажи мені, чи говорити Наталці, що ти тут?
Петро. Коли вона свободна, то скажи за мене, а коли заручена, то лучче не говори. Нехай один я буду горювати і сохнути з печалі. Нащо їй вспоминати об тім, якого так легко забула!
Мотря вибігла і вгледіла свого півня. Півень тяг ногу по землі.
- Чого це ви, мамо, перебили моєму півневі ногу? - гукнула Мотря через тин до Кийдашихи.
- А то ж хто? А як ще раз твої кури підуть на наші огірки, то я їх поріжу та поїм.
- То й заплатите! Хіба в нас волості нема, - говорила Мотря. - Не було пак вам на городі місця для огірків; насадили під самим перелазом, Карпе, чи ти бачиш, що то таке?
- А що півень ногу волочить, - обізвався спокійно Карпо.
- Карпе! Піди до матері та скажи їй, нехай вона другий раз не б'є моїх курей, - чіплялась Мотря.
- Карпе! Чи ти чуєш, чи тобі позакладало? - кричала Мотря.
Карпо стояв і дивився на півня.
- Карпе, чи ти глухий, чи та хочеш мене з світу зіграти? Піди та вилай свою матір.
- Іди та лайся, аж до самого вечора, - сказав дуже спокійно Карпо.
Стеха. Усе! Здається, що все. Стривай, лишень, чи не забула чого. Рибо, м'ясо, баранина, свинина, ковбаса, вишнівка, слив'янка, мед, венгерське - усе, усе. Тут і їстівне, і випити. Коли б лишень гості. Та що вони так довго баряться? І напоумило ж сідоусого у таке свято, коли добрі люди тільки колядують, сподіватися гостей, та й ще яких гостей! Старостів од такого ж старого дурня, як і сам. Побачимо, що з того буде. Негріте залізо не зігнеш. А якби не крився та порався б зо мною отак тижнів за два до свят, то певна уже була б річ, а то схаменувся на самісінький святвечір та й ластиться: І сяка, й така, і розумна ти, Стехо: поможи! Я вже тобі і се, і те, і третє, й десяте". Побачимо, побачимо, як попадеться нашому теляті вовка піймати. Не сказавши ні слова дочці, за кого і як хоче віддати, думає, що наша сестра - коза: поженеш, куди схочеш.
IV. Інтерактивна вправа “Коло ідей” завдання для груп.
1 гр.
Написати імена і по батькові у Кл.в. своїх учителів, батьків, товаришів, братів, сестер.
Як звертатися до адресата, коли невідомі ім'я і по батькові?
Пан... учител..., пан...учильк...,
Пан... професор..., шановн... пан...
Судд..., пан... прокурор..., пан...
Міністр..., пан... Президент....,
Високо достоин.... Отч..., Всечеснійш... Отч...., Отч... Парох..., Ваш.... Преосвященств..., Ваше... Святості..., Високопреосвященнійш.... Владик...., Митрополит....
• Побудувати діалог за ситуацією: ти хочеш зрозуміти Біблію і відвідувати в церкві заняття, що проводяться щотижня. Розпитай про все священика, використовуючи звертання із попередньої вправи.
? Як правильно: поступаємо чи вступаємо в університет.
Побудувати трилог
Коли вживаємо займенники Ти, Ви?
Як можна подякувати? У якій формі, як можна зробити зауваження дитині, добре знайомому одноліткові, старшому за віком незнайомому хлопцеві, бабусі ячи дідусеві, учителю?
Побудувати діалог:
2 гр.
а) хлопчика і бабусі-сусідки, яка розпитує про свою приятельку-бабусю цього хлопчика;
б) учителя з учнем, який постійно запізнюється на уроки.
Чи завжди займенник воно відповідає роду того іменника, якого він
заступає? Чому?
Побудувати полілог.
3 гр.
• Скласти словничок вітань і прощань вранці, в обід, ввечері. Хто ввічливіший і вихованіший? Яку роль тут відіграють жести і міміка?
Скласти тривог за прислів'ям "Яке помагайбі, таке й доброго здоров'я".
Доповніть рубрику "Хто має вітатися першим" Першим вітається:
Молодший зі....;
Чоловік, із....;
Підлеглий з....;
Учень з....;
Дитина з....;
Жінка зі....;
Ветерана праці....;
Гості з.....;
Студентка з....;
Як правильно: привітатися "за козацьким звичаєм" чи привітався "по козацькому звичаю"?
V. Підбиття підсумків (рефлексія)
Чи навчились будувати тривог, полілог?
Чи вміємо ми вітатись?
Поради на майбутнє від груп:
Вивчи, добре повтори Кл. відмінок іменників.
Уміння подивитися на себе самого очима співбесідника - одна з найважливіших ознак правильного спілкування.
Ти, Ви - мовні засоби етики, вживати їх потрібно для досягнення доброго тону і стилю.
Першим вітається той, хто ввічливий і вихований.
VI. Домашнє завдання.
Підготувати плакати, реклами, діалоги, монологи, полілоги і т.д.
Як пишеться слово "будь ласка"?
прищеплювати учням уміння самостійно здобувати знання, спонукати їх до пошукової діяльності;
сприяти розвиткові активного мислення школярів, стимулювати дух відкриттів;
викликати інтерес до програмового матеріалу, бажання глибше пізнати мовні скарби.
ХІД УРОКУ:
Учитель. Учні! Я сподіваюся, що сьогодні ви зумієте заповнити чисту сторінку нашого уроку глибоким змістом, ближче пізнаєте слово, відкриєте нові його грані.
Актуалізація чуттєвого досвіду учнів.
СИЛА СЛОВА
- Якось відомий український поет Володимир Сосюра в одному із своїх творів заявив “Я знаю силу слова” А чи знаєте її ви?
Методичні рекомендації
Учитель звертає увагу учнів на прикріплений на дошці плакат із написом “Словом можна…” і пропонує закінчити думку.
Варіанти відповідей:
Обговорення пропозицій учнів.
Після цього вчитель перегортає плакат, що був почеплений зворотним боком, і зачитує “Словом можна вбити і оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і зародити невіру, надихнути на працю і скувати сили душі… Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину” (В. Сухомлинський).
Зіставлення змісту цитати з міркуваннями учнів.
Коментування двох найяскравіших, на думку п'ятикласників, граней слова.
Перевірка виконаного завдання.
Учитель відзначає, чиє Дерево мови виявилося наймелодійнішим
Для довідки: Словничок найпоетичніших і наймелодійніших українських слів (укладений учнями)
Б. Багаття, бандурист, барва, барвистий, барвінок, батьківський, бджола, безгоміння, бездоріжжя, безмежжя, безпека, бентежити, берегиня березень, білолиций, білоцвіт, благати, Благовіщення, благословляти, блакить, Бог, Богдан, бриніти, брунька, будівля, булава, буття.
В. Васильки, ватра, велетень, велич, величавий, веління, верховина, верховіття, веселка, веселковий, весілля, весняний, вечеря, вечеряти, вечоріти, вечорниці, вечоровий, визволяти, вимріювати, вирій, височінь, височіти, вишиванка, вишивати, відгомін, відлуння, відродження, відчайдушний, вінець, вінчання, віра. вірувати, вітання, вітрило, вітровій, Вітчизна, віхола, віч-на-віч, вогнище, водограй, волелюбний, волошка, волошковий, воля, врода, вродливий, всесвіт, вщерть.
Г. Гетьман, гілля, гіллястий, глибінь, гожий, голубка, гомін, гомоніти, горицвіт, горлиця, грайливий, громада, гроно, грудень, гукати, гущавина.
Д. Далечінь, деревій, джерело, джміль, дзвінкий, дзвінок, дзеленчати, дзеркало, дивовижний, дивосвіт, діброва, діяння, добірний, добродій, довкілля, доля, досвітки, достаток.
Є. Єдиний, єднання.
Ж. Жаданий, жайвір, живиця, життєлюбний, жовтень, жупан, жура, журавка, журба, журитися, журливий.
3. Завія, заграва, зажура, заквітчаний, залюбки, заметіль, замріяний, заповіт, запорожець, заручини, зачарований, звеличувати, зелень, зело, зілля, зірниця, злагода, зміцнювати, знамено, знічев'я, зорепад, Зореслава, зорецвіт, зоріти, зоря, Зоряна, зоряний, зусилля.
І. Іванна, імення, іскристий.
К. Калина, калиновий, кароокий, квітень, квітувати, клекіт, клекотіти, кобзар, колиска, колисковий, коломийка, колос, колосистий, колядка, коханий, кохання, крадькома, краєвид, країна, крайка, крайнебо, красень, красуня, краянин, краяти, кремезний, крило, криниця, крислатий, круча.
Л. Лагодити, ладо, ласкавий, ласощі, ластівка, ластовиння, латаття, лаштуватися, левада, леґінь, легіт, лелека, лелія, леліяти, либонь, линути, липень, листопад, лицар, лоскотати, любий, любисток, любити, Любомир, любощі, лютий.
М. Мавка, маківка, мальви, мальовничий, малюнок, маляр, мандрики, мандрівка, мандрувати, матуся, мереживо, мережити, метелик, милий, милосердя, милуватися, міркувати, міць, мова, мовити, мрія, мріяти.
Н. Навмання, надвечір'я, надія, наймення, намисто, настрій, натхнення, нащадок, небіж, небога, небокрай, небосхил, ненька, необачний, неозорий, неповторність.
О. Оберіг, обмаль, обрій, обшир, оздоблення, окраєць, окраса, окрилений, оселя, осокір, осоння, очерет.
П. Падолист, паляниця, пахощі, пелюстка, перевесло, перекотиполе, перелесник, перлина, пестити, пестощі, писанка, підвіконня, піднебесся, підсоння, плекати, плесо, пломеніти, пломінь, побожний, побратим, повінь, погідний, полонина, полум'я, полуниця, поступ, потік, призьба, присмерк, провесінь, пролісок, птаство, пуп'янок.
Р. Рілля, родина, розкішний, розлогий, розмаїття, розмай, рута.
С. Самота, світанковий, світанок, світати, світлина, світлиця, світлочолий, Свят-вечір, святиня, Святослав, серпанок, серпень, сизокрилий, сіножать, січень, солов'їний, соняшник, сопілка, сорочка, спалах, сподівання, стезя, стеля, століття, Стожари, стрічка, струмок, суджений, сузір'я, сумління, сумувати, суниця, суцвіття, сяйво.
Т. Талан, таємниця, творець, творіння, терези, течія, тополя, травень, трембіта, трудівниця, тужити.
У. Увінчатися, узлісся, уквітчати, Україна, усмішка.
X. Химерний, хист, хлібодар, хуга, хурделиця, хуртовина, хустина.
Ц. Цілющий, цінність.
Ч. Чар-зілля, чари, чарівник, чарівниця, червень, черешневий, черешня, чесноти, чорнобривий, чорнобривці, чорнозем.
Ш. Шанувати, шелест, шепіт, шепотіти, широчінь, ширяти.
Щ. Щебетати, щедрий, щедрівка, щедрувати, щирий, щирість.
Ю. Юність, юнь.
Я. Яблуневоцвітно, яблуня, ясен, ясноокий, ясночолий.
Засвоєння нового матеріалу. Творення слова.
Учитель. Працюючи зі словом, розкриваючи його красу й силу, ви мали змогу водночас заглянути в бездонну поетичну душу рідного народу, замислитися над тим, якими скарбами володіє кожен із нас.
Мабуть, вам буде цікаво дізнатися, як же творяться слова, що відіграють таку важливу роль у нашому житті.
Про це ви довідаєтеся з нового розділу мовознавства, який називається словотвором.
Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Введення в тему:
“У кожного слова своя словотвірна доля. Однак слова не існують ізольовано одне від одного, вони живуть цілими родинами”. (Клименко Н.Ф. Як народжується слово. - К., 1991.-С.5). І в цьому легко пересвідчитися.
Завдання.
Доберіть до слова “творити” якнайбільше спільнокореневих слів.
Творити - творець, творчий, творчість, творіння, витвір, витворений, створення, твір, співтворчість, створити, перетворити, перетворений, відтворити, творитися, творчо, новотвір тощо.
- Уважно розглянувши записане, переконуємося, що одне слово може утворюватися від іншого спільнокореневого слова. Доведімо це на конкретних прикладах.
Завдання.
Відшукайте словотвірну пару словам.
(Учитель по черзі називає слова, вибираючи їх з утвореного гнізда споріднених слів).
творчість - ?... (творчий)
творець - ?... (творити)
перетворити - ?... (творити)
створити - ?... (творити)
створення - ?... (створити)
- Як творяться слова в мові?
Експрес-висновки:
1) слова творяться від інших спільнокореневих слів, наявних у мові;
2) завжди існує словотвірна пара:
3) від одного і того самого слова можна утворити кілька похідних слів.
Самостійне опрацювання учнями навчального матеріалу (робота в чотирьох групах).
Методичний коментар.
Учні отримують індивідуальні картки “П'ять кроків до успіху”, де нову інформацію поділено на невеликі частини - “кроки”, структура яких однотипна: кожна міні-частина, крім теоретичних відомостей, містить завдання, що вимагає практичного вирішення, і завершується постановкою проблемного запитання.
Такі “кроки” передбачають самостійне поетапне засвоєння учнями певної порції програмового матеріалу та участь у діяльності, спрямованій на осмислення здобутих знань.
Усі спірні питання, що виникають під час роботи, обговорюються в групах. У разі потреби учень може звернутися за консультацією до вчителя.
2. Придумай і запиши заголовок.
3. Виконай практичне завдання.
4. Знайди на звороті картки правильну відповідь і звір зі своєю.
5. Якщо твоя відповідь правильна, переходь до обдумування проблемного запитання; якщо ж допущено помилку, ще раз опрацюй теоретичний матеріал даного “кроку”.
6. Запиши висновок, попередньо обговоривши його в групі. Тільки після цього переходь до наступного “кроку”.
(“Похідні й непохідні слова”)
Теоретична база:
Словотвір - розділ науки про мову, що вивчає закони творення слів.
Усі слова в українській мові щодо творення можна поділити на дві групи: похідні й непохідні.
Похідні - це слова, які утворюються від інших слів.
Наприклад: весняний (від слова “весна"), вивчити (від слова “вчити”).
Непохідні - це ті слова, утворення яких не можна пояснити. Наприклад: сад, степ, п'ять, свій.
Завдання на осмислення здобутих знань:
У кожному рядку підкресліть прямою лінією похідні слова:
А. Мова, мовний, прамова.
Б. Вірність, віра, вірно.
Для самоконтролю:
А. Мовний, прамова.
Б. Вірність, вірно.
Проблемне запитання: Які слова (похідні чи непохідні) є предметом вивчення словотвору? Чому?
Твій висновок:……………………………………………………………………………………………………
Другий крок “..........”
(“Що таке твірна основа?”)
Теоретична база:
Основним поняттям розділу “Словотвір" є твірна основа.
Твірна основа - це основа, від якої утворюється інше слово. Щоб визначити твірну основу, потрібно:
а) дібрати слово, від якого утворене подане;
б) зіставити їх та виділити спільну для обох частин. Це і буде твірна основа.
Завдання на осмислення здобутих знань:
Визначте твірну основу підкреслених вами похідних слів.
Для самоконтролю:

Наприклад:

Проблемне запитання:
Чи однакові поняття “твірна основа” й “основа слова” (термін, який використовуєте в розділі “Будова слова”)?
Твоє міркування:……………………………………………………………………………………………………
Третій крок “..........”
(“Основні засоби творення слів”)
Теоретична база:
Нові слова можуть утворюватися за допомогою префіксів чи суфіксів (афіксальним способом) або без них (безафіксним способом).
Префікс (чи суфікс), за допомогою якого твориться інше слово, називається СЛОВОТВОРЧИМ ПРЕФІКСОМ (СЛОВОТВОРЧИМ СУФІКСОМ)

Завдання на осмислення здобутих знань:
З'ясуйте, за допомогою яких засобів (словотворчого префікса чи словотворчого суфікса) творяться записані вище слова.
Для самоконтролю:

Проблемне запитання: Чим похідне слово відрізняється від
твірного?
Твоє спостереження:………………………………………………………………………………………
Четвертий крок “.........”
(“Афіксальні способи словотворення”)
Теоретична база:
Серед афіксальних способів творення слів виділяють:

Суфіксальний спосіб - це такий спосіб словотворення, при якому нове
слово утворюється шляхом приєднання до твірної основи словотворчого суфікса:

Укажіть, якими способами творяться проаналізовані слова.
Для самоконтролю
а) суфіксальним;
б) префіксальним;
в) суфіксальним;
г) суфіксальним.
Проблемне запитання:
Який афіксальний спосіб словотворення є найпродуктивнішим в українській мові? Доведіть це на конкретних прикладах.
Твоє відкриття: …………………………………………………………………………………………
П'ятий крок “..........”
(“Словотвірний аналіз”)
Теоретична база:
Щоб зробити словоотвірний аналіз, тобто пояснити як утворене слово, потрібно: а) визначити його твірну основу і словотворчий засіб; б) вказати, яким способом воно утворене.
Наприклад:

(суфіксальний спосіб).
Завдання на осмислення здобутих знань:
Зробіть словотвірний аналіз слів (на окремому аркуші):
школяр, передсвятковий, Прикарпаття, прочитати.
Подані слова розберіть і за будовою.
Порівняйте обидва види мовного аналізу.
Проблемне запитання: У чому полягає відмінність словотвірного аналізу від розбору слова за будовою?
Твоє дослідження: ………………………………………………………………………………………………
(“При словотворенні ми відповідаємо на запитання, від якого слова безпосередньо утворене аналізоване слово. Наш шлях при такому аналізі окреслений двома пунктами: від слова до слова. Коли ми здійснюємо поділ слова на морфеми, наш шлях пролягає іншим маршрутом - від слова до морфеми. Ми ділимо слова до кінця, до найменших компонентів, які мають значення” (Клименко Н.Ф. Як народжується слово. - К., 1991. - С. 16).
Перевірка роботи в групах.
А. 1-й спосіб. Презентація.
Проводиться жеребкування, згідно з яким кожна група представляє лише один “крок”. Члени інших груп мають право доповнити чи виправити сказане.
2-й спосіб. Бесіда за такими запитаннями:
- Як ви назвали кожен “крок”? (Запис заголовків на дошці).
- Які слова називаються похідними, а які - непохідними?
- Що є предметом вивчення словотвору: похідні чи непохідні слова?
- Зачитайте підкреслені вами похідні слова. Чому ви їх вважаєте похідними?
- Яке основне поняття розділу “Словотвір”?
- Що називається твірною основою? Як вона визначається?
- Чи може твірною основою бути ціле слово? Відповідь проілюструйте прикладом.
- Назвіть твірні основи підкреслених вами слів.
- Чи однакові поняття “твірна основа” й “основа слова”?
- Як можуть утворюватися слова?
- Що називається словотворчим префіксом?
- За допомогою яких словотворчих засобів творяться виділені вами похідні слова?
- Чим похідне слово відрізняється від твірного?
- Які вам відомі афіксальні способи словотворення?
- Що таке префіксальний (суфіксальний, префіксально-суфіксальний) спосіб творення слів?
- Якими способами творяться проаналізовані вами слова?
- Який спосіб є найпродуктивнішим в українській мові?
Б. Перевірка практичного колективного завдання.
Учитель збирає аркуші з виконаним завданням і розвішує їх на дошці, потім по черзі викликає представників груп, кожен із яких пояснює словотвірний і морфемний розбір одного слова, зіставляє зроблене в групах, виправляє помилки (якщо є така потреба). Наприкінці учні роблять висновок, чим словотвірний аналіз відрізняється від розбору слів за будовою.
Міні-практикум.
Завдання № 1
Відновіть пропущене слово в кожному рядку.
1. Добрий - ………. - добрішати.
2. ………. - учитель - учителювати.
3. Модель - ………… - моделювати.
Вид перевірки: взаємоперевірка.
Критерії оцінювання: за кожне слово, правильно відновлене в рядку, слід виставити по 1 балу.
· · ·
Завдання № 2
Третє зайве
Випишіть з кожного рядка слово, яке відрізняється від інших способом творення.
1. Учительський, приморський, думка.
2. Перебудова, навесні, бездоріжжя.
3. Віднести, вимріювати, уквітчати.
Вид перевірки: самоперевірка за поданим зразком.
Самооцінювання: за критеріями оцінювання попереднього завдання.
· · ·
Завдання № З
Поставте наголос. Поясніть спосіб творення підкреслених слів.
Визнання, пізнання, вимова, дробовий, занести, чорнозем, живопис, виразно, надворі.
Вид перевірки: зачитування слів, словотвірний аналіз підкреслених слів (письмово на дошці)
Самооцінювання за такими критеріями:
3 бали - в усіх словах правильно поставлено наголос;
2 бали - допущено 1 помилку в наголошенні слів;
1 бал - допущено 2 акцентуаційні помилки;
3 бали - правильно пояснено творення всіх підкреслених слів;
2 бали - допущено 1 помилку при словотвірному аналізі;
1 бал - допущено 2 помилки.
Виставлення п'ятикласниками підсумкових оцінок (шляхом додавання набраних балів за кожне завдання). Занесення оцінок до класного журналу (за бажанням учнів).
Підсумок уроку.
- Що нового для себе ви дізналися на уроці? Чим збагатилися?
- Чи задоволені результатами своєї праці?
Домашнє завдання (за вибором учнів).
№ 1. Напишіть лінгвістичну казку, використавши терміни з розділу “Словотвір”.
№ 2. Випишіть із словотвірного словника по 5 слів, утворених різними афіксальними способами. Вкажіть твірну основу кожного слова.
№ 3. Від кожного запропонованого слова утворіть кілька похідних різними афіксальними способами. Виділіть словотворчі засоби. Воля, добрий, ліс, правда.
Зразок виконання:

Урок-практикум
6 клас
А мовознавство скаже - так! Таким вічним двигуном у мові є словотвір. Механізм словотвору діє без перепочинку, виготовляючи потрібні для людей слова. Кожне слово має свій рік, день, хвилину народження. Воно витворилося в сиву давнину чи недавно. Або з'явиться в майбутньому.
Як народжуються, творяться іменники - тема сьогоднішнього і двох наступних уроків.
У стосунках між людьми вічним двигуном є ДОБРО. Добрий вчинок викликає добрий вчинок. І так безкінечно.
Отже, сьогодні ми візьмемо участь у творенні іменників, навчимося правильно писати певні суфікси, слова, а ще - збагатимо свої серця добротою, м'якосердністю, будемо вчитися помічати і цінувати добро.
Потрібно вбирати у своє серце тепло душі, у голівки - знання, у власну лексику - слова, речення, які допоможуть вам вдома самостійно висловитись під час написання твору-мініатюри на задану тему.
Звучить пісня у виконанні Алли Кудлай “Добрі люди”).
Двері у країну доброго словотвору іменників відчиняться, якщо ми повторимо знання, отримані в п'ятому класі, за сонячною, усміхненою таблицею: «Способи творення слів».
“ЛАСКАВІ” СУФІКСИ.
Учитель. Звучить голос мами (бабусі):
синочку, донечко, сонечко моє, Петрусику, Галинко, Оксаночко, Івасику,
Вітюсику, Олюсю, серденько, рибонько, ласочко, дитяточко, синенятко,
доненько...
Як приємно кожному із нас чути такі ніжні, щирі, теплі, дорогі слова, слова людяності й любові, слова, викупані у пелюстках людської душі. А називаються вони - пестливі. Творять їх такі ж ласкаві, щедрі, добросердні, милі суфікси: -ИЧК- (одна учениця закладає таблички з суфіксами на окремий стенд, і так до кінця уроку; до кожного суфікса учні називають і записують приклади слів, позначаючи суфікси; у цей час на дошці два учні роблять словотвірний розбір окремих із цих слів) - сестричка, водичка; -ЕЧК- - донечка, сонечко; -ИК- - носик, зайчик; -ЕНЬК- - місяченько; -УС- (ЮС)- - Валюся; -УН- - бабуня; -К- - рибка; -ОЧОК- - ставочок.
Немає більшого щастя, коли мама чує у відповідь: матінко, матіночко, матусю, мамусечко, мамонько, мамуню (під час називання цих слів можна показувати таблички, на яких записані ці слова).
Яким кращим, щасливішим було життя усіх нас, якби в кожній родині частими гостями були ці маленькі трудівники - ПЕСТЛИВІ СУФІКСИ.
У зошитах і на дошці учні записують 5-10 пестливих слів, які є назвами членів родини, тварин, рослин, позначаючи у цих словах суфікси.
Суфіксальним способом утворити іменники, вписуючи суфікси у порожні клітинки.
- Які суфікси потрудились цього разу?(Учні називають).
Два види роботи уже підказали нам, що більшість іменників творяться (яким?) - СУФІКСАЛЬНИМ способом.
Два учні на дошці роблять словотвірний розбір одного слова (доброзичливість, добродійство).
- Чи можна сказати, що усі ці слова - різні форми одного слова?
- А яким терміном можна об'єднати ці слова? - СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ.
- Який же спільний корінь цих слів?
- А як пояснимо лексичне значення даних слів? Які речення склали з ними?
Окремі учні мали випереджаючі завдання на картках - виписати лексичне значення цих слів і скласти з ними речень (по одному слову).
Розшифрувати ребуси (намальовані на окремих табличках).
Добре ім'я - найкраще багатство (один учень записує це речення на дошці і робить його синтаксичний розбір; інші учні у зошитах роблять словотвірний розбір слова “багатство”).
- Чому Т не прочергувалося із Ц? Навести приклади подібних слів письмово: братство, студенство.
- Записати твірне і новоутворене слово, де відбудеться чергування: будівник - будівництво, дворушник - дворушництво (пояснити лексичне значення слова), письменник - письменництво.
Доброму скрізь добре.
- Яким способом утворене перше слово? (Неморфологічний спосіб, перехід прикметника в іменник - звернення до таблиці).
Один учень на дошці робить синтаксичний розбір цього речення. Інші називають ще прислів'я про добро і милосердя (окремі учні мали індивідуальні завдання додому).
Робота за крилатими латинськими висловами (записані на індивідуальних картках):
- виразно прочитати (по одному);
- словотвірний розбір двох іменників:

- Яке слово можна віднести до тих, що утворені префіксально-суфіксальним
способом? (Усмішка - розбір цього слова). Записати інші іменники, утворені цим
самим способом; позначити афікси: закуток, затінок, завулок, прошарок, пасинок,
сутінки, узбіччя, безлюддя, Заволжя.
- Яке слово належить до тих, що творяться неморфологічним способом? (Нещасний - перехід прикметника в іменник).
- Записати побільше іменників із суфіксом - -ЇСТЬ- (1 варіант), -НН- (2 варіант). В першу чергу ті слова, які можуть використатись у творі. На дошці - розбір кількох слів. Усне складання окремих речень.
Повторити за табличкою запитання відмінків іменників. Кілька учнів за ролями читають текст.
Юрасик - перший бабусин помічник. Тільки вона принесе відро з водою і ганчірку - хлопчик тут як тут. Кидає свої іграшки і швидко закочує рукава сорочки. Бабуся посміхається:
- Куди це ти, внучку, поспішаєш?
- Мити підлогу, - серйозно відповідає він і бере ганчірку.
- Ти грайся, сама помию.
- Ні, я сам, - нагинається над відром з водою Юрасик.
І вони починають мити підлогу. Хлопчик ретельно витирає підлогу під шафою, під ліжком, під столом, а бабуся миє посередині кімнати. Працюють мовчки. Іноді чути:
- Бабусю, у мене ганчірка брудна.
- Дай-но я виполощу.
Потім розставляють меблі на свої місця, застилають підлогу килимками. Коли і з цією роботою впораються, Юрасик запитує:
- А тепер що?
Бабуся йде до підвіконня.
- Квіти я вже полив, - посміхається хлопчик.
- Дякую. Тоді відпочивай.
Але Юрасикові нема коли відпочивати. Він сідає коло свого маленького столика і починає складати з пластмасових кубиків гараж для автомашини.
Зачитати виписані слова, назвати способи їх творення.
- А скільки можна було виписати слів? - відповідь на це запитання вам дасть лото (одне на парту). На картці у розкреслених прямокутниках записані твірні слова. На окремих картках - афікси. Накласти афікси на твірні слова так, щоб утворились ті, що взяті з прослуханого тексту.
- Яким способом утворені майже всі ці слова? (Суфіксальним).
- Який суфікс найактивніший при творенні цих слів? (-ИК-).
- Які ще суфікси потрудились, щоб утворились іменники? (-НИК-: провідник, письменник, садівник; -АШК-, -УС-, -ОК-, -Н-).
- Яка різниця у словоотворенні слів: помічник (від іменника), провідник (від дієслова), письменник (від прикметника)?
- Яке слово утворене префіксально-суфіксальним способом? (Підвіконня (розбір).
- Яке слово утворене способом складання? (Автомашина).
Відгадати слова, утворені способом складання (окремі з них розібрати на дошці).
1. Видання в одному томі - ОДНОТОМНИК.
2. Засновник якогось вчення - ОСНОВОПОЛОЖНИК.
3. Частина стебла, що приєднує до рослини плід - ПЛОДОНІЖКА.
4. Наука про природу - ПРИРОДОЗНАВСТВО.
5. Період, що охоплює 1000 років - ТИСЯЧОЛІТТЯ.
6. Будівництво кораблів - КОРАБЛЕБУДУВАННЯ.
7. Штучне затримання снігу на полях для збереження вологи і захисту рослин від замерзання - СНІГОЗАТРИМАННЯ.
Закріплення.
- Яким способом твориться більшість іменників? (Суфіксальним, складання).
- Які суфікси із тих, з якими зустрічались сьогодні, найвживаніші? (-ІСТЬ-,-НН-, ПЕСТЛИВІ).
- Які ще способи творення іменників розглядалися сьогодні? (Префіксально-суфіксальний, перехід однієї частини мови в іншу).
- Які орфограми повторили?
(Подовження приголосних в іменниках середнього роду на -Я;
- правопис суфікса -СТВ-;
- правопис букв Е, И в пестливих суфіксах;
- правопис складних слів).
Оцінювання (протягом уроку учні, що виконували те чи інше завдання тільки правильно, отримували червону картку).
Домашнє завдання. Написати твір-мініатюру на тему, вказану на індивідуальній картці, враховуючи поради, записані на цій самій картці; використовуючи слова, словосполучення, речення, які звучали на сьогоднішньому уроці (картки, за якими учні працювали на уроці, вони беруть з собою додому). В іменниках позначити суфікси.
Розробка тестових завдань з української мови
Дєвицької Наталії Миколаївни, вчителя української мови та літератури
середньої школи №292 Деснянського району міста Києва, вищої категорії
6 клас
Завдання. Прочитайте.
1. Випішить загальновживані слова.
2. Випішить діалектичні слова
По плаях гуцули їздіть верхи. Інколи пастух забирається на самий грунь. Тут піднімаються кичері, недеї. Тут можна почути каню або гуторів, побачити білицю.
Природа, де живуть гуцули, багата рослинністю. Завжди чути шум фої. Поряд з смереками зустрічаються гаджуги. Ростуть тут і різні трави - одален, матриган, підойма та ін. Гуцули приписували їм чарівну силу.
К-ІІ
Завдання. Прочитайте.
1. Випішить запозичені слова.
Внаслідок економічних, політичних і кльтурних зв`язків між народами в українську мову ввійшло чимало слів грецької (огірок, корабель, парус, граматика), латинської (сцена, директор, міністр, комісія, канцелярія), французької (алея, бал, десант, оранжерея, портрет), німецької (галстук, штурм, лозунг), голландськаої (гавань, каюта, матрос, руль), англійської (джаз, джемпер, танк, футбол, бокс) так інших мов.
К-ІІІ
К-ІV
Завдання. Спішить речення.
Знайдіть у них діалекті слова, підкресліть їх.
1. Ще буду мати час до справляння строїв. 2. Потім якесь пацання чимось плесковатим, наче хто хустя прав. 3. А ось, певне, вона у цьому пуделючку. 4. То солі нам тра купити, то запалок. (З творів Л.Українки). 5. Рівна, укатана возами, і зрідка й машинами бруківка йшла собі далі, широкою биндою вихоелювалася на пагорбі. 6. І пахло, пахло. Грибами, позьомками, старим листям, квітками. (З творів М.Олійника).
К-I
Завдання. Спішить речення.
Виділіть застарілі слова та неолоргізми.
1. На Джерисі була спідниця з темної пістрі та сорочка з темного полотна; в неї була голова заверчена наміткою. Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовто-гарячому полі. (Н.-Лев.) 2. А невістка змотала починки, полічила чисниці та пасма, скинула півміток з мотовила й сховала в свою скриню. (Н.-Лев.).
К-II
Завдання. Спішить речення.
Виділить у реченнях застарілі слова та неологізми.
1. Спасибі, отче! Та не гоже нам скарби ловесні дешево цінити. За книгу цю звели твоїм генцям ще вісімдесят гривен заплатити. (Коч.). 2. Воскресни, мамо! І вернися в світлицю-хакту; опочий, бо ти аж надто вже втомилась, гріціхи синовні несучи. Спочивши, скорбная, скеажи, прорци своїм лукавим гадам, що пропадуть вони, лихі... (Шевч.).
К-III
Завдання. Спішить речення.
Виділить у реченнях застарілі слова та неологізми.
1. Мчить - ще при сонці - загін амфібій. (Гонч.). 2. Вічно юною, незникною усмішкою всміхається зі стіни Мамай... (Гонч.). 3. «Не можу. Мій бетеер на таку бистрінь не розрахований», - вівдповів солдат офіційним тоном. (Гонч). 4. І густо - джмелиним роєм гучнів в огудинні- натинні вітер. (А. Мойсеєнко.).
К-IV
Завдання. Спішить речення.
Виділить у реченнях застарілі слова та неологізми.
1. Ще й місяця золочена дуга гойдається - сстодзвонить на льоту... 2. Листопадово день до грудей припав і кленово мені, й калиново... (А. Мойсієнко.) 3. З полудня ж наче вигодинюється... (Гуц.) 4. Кошлатий вітер-голодранець в полях розхристує туман. (Кост.).
К-I
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. Щасті ж вам і не забувайте свою альма матер!. Гадаю, нічого поганого вона вас не навчить... (Гонч.). 2. Громада збилася в купу, як овечки під дощ та лиху годину. Ніхто - ні пари з уст. (Мирн.) 3. Одна й друга дискусія були зовсім безплідні, бо переливали з пустого в порожнє. (Фр.) 4. Він, може б, так і не робив, та хтось із-за угла мішком його прибив. (Гл.)
К-II
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. П`яному і кози в золоті (Н.тв.) 2. Нам треба збити пиху комусь із хвальків, я завжди перемагаю їх колишнім авутомобілем, що був у нас аж два дні. (Стельм.) 3. Всі ж вони для неї, як різні, а якщо котрий збився з пуття, то за такого серце болить ще більше. (Гонч.) 4. Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою. (М. Вовч.)
К-III
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. Вона догадалась, що вже наговорила сім гречаної вовни, й прикусила язика. (Н.-Лев.) 2. Усі танцюють під Лялину дудку: що ясновельможна пані захоче, те й мусить бути. (Вільде.) 3. Чорна кішка пробігла між ними і сполохнула той лад, який досі був. (Мирн.) 4. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить. (Гл.)
К-IV
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. Вона й справді нікого не обмовляла, не виносила з хати сміття, але була не від того, щоб послухати всячину десь біля магазину. (Мур.) 2. Не журиться Катерина і гадки не має - У новенькій хустиночці в вікно виглядає. (Шевч.) 3. Одна й друга дискусія були зовсім безплідні, бо переливали з пустого в порожнє.
Мета: виробити уявлення про те, що вивчає морфологія; осмислити ознаки частини мови; розвивати вміння аналізувати мовний матеріал; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до української мови.
Тип уроку: формування вмінь і навичок на основі знань.
Обладнання: підручники, опорна таблиця, сигнальні картки.
Хід уроку
І. Оголошення теми та мети уроку, визначення мети уроку учнямиЛексико-орфографічна робота «Поетична хвилинка».
Прослухавши текст, назвати частини мови, чим вони відрізняються.
Частини мови
Чи ти задумувавсь, відкіль оті
у нашій мові злитки золоті?
Як намистинки, диво калинове —
частини мови!
Який співець, поет, який письменник
уперше слово вигадав — іменник!
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло — визначати речі, —
Ім’я, найменування і наймення:
робота. Біль. І радість. І натхнення.
Ну, а візьмемо назву дієслово,
само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу до нього не навів,
а вже до півдесятка дієслів.
Прикметник дасть іменнику — предмету
якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі ‘
число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
за кого він у мові? За іменника!
(Хоч може цей наш скромний посередник
Замінювать числівник і прикметник).
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
ознаки різні виражать при слові.
Сполучник каже: скромну роль я маю,
але слова у мові сполучаю.
А частка мовить: слово я службове,
але людині чесно я служу.
І будьте певні, в інтересах мови
І так, і ні, де треба, я скажу.
А вигук може пролунать як дзвін,
У мові, мабуть, найщиріший він!
— Ура! — гукнеш ті друзям неодмінно. —
Сьогодні з мови я дістав «Відмінно».
Частини мови! Назви наче й звичні,
полюбиш їх — красиві, поетичні!
«Відмінно» заслужив ти. Знав — чудово.
Це за любов — найвища з нагород.
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені.
Й підхопив народ! (Д. Білоус)
II. Актуалізація опорних знань
1. Робота з опорною таблицею. Пригадати частини мови, поділ їх на групи.
2. Бесіда.
— Чому називаються частини мови самостійними? (Бо мають граматичні ознаки, відповідають на питання, виступають членами речення).
— Чому називаються частини мови службовими? (Бо служать для зв’язку слів у словосполученні та реченні, а також частин у складному реченні; не відповідають на питання, не мають граматичних ознак, не виступають членами речення).
3. Записати речення.Визначити тему твору. Назвати частини мови, визначивши самостійні, та службові.
...Це все навічно:
Мама,
Україна,
І отчий дім, і школа.
Назавжди. (А. Солодовникова)
III. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
1. Слово вчителя. Читання казки про частини мови.
За синіми морями, за темними лісами, за високими горами пролягли межі країни Морфології, у якій правила королева. Країна була невеличка за розмірами — усього 10 князівств:
Іменник, Прикметник, Займенник, Числівник, Дієслово, Прислівник, Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук. Але багата була Морфологія.
Кожне князівство займалося своїми справами. Іменник об’єднав усі живі і неживі предмети і називав їх. Прикметник вказував на їх ознаки. Числівник міг швидко й чітко перелічити все населення країни. Дієслова захоплювали всіх своєю працелюбністю, енергійно і з готовністю завжди виконували будь-яку справу. А якщо хтось втомлювався, Займенник його замінював, а тому що він був дуже тактовний, то не називав тих, кому була потрібна допомога. Прислівник же завжди контролював, хто як працює: гарно чи погано, хто вийшов працювати ввечері, а хто вранці.
А такі князівства, як Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук були ледарями, працювати самі не хотіли, ніякої дії не виконували.
Королева країни Морфології розсердилася — вона не любила ледарів — і зробила їх слугами, примусила допомагати жителям усіх князівств.
Отже, ми вже з вами простежили, що країна Морфологія розпалася на 6 самостійних князівств: Іменник, Прикметник, Займенник, Числівник, Дієслово, Прислівник; 3 службових: Сполучник, Прийменник, Вигук.
2. Робота з підручником
Самостійне читання про розділи мовознавчої науки морфологію та орфографію. (З метою закріплення теоретичного матеріалу.)
3. Комбіноване проблемне завдання для груп.
1-ша група. Переписати текст, пояснити його зміст.
2-га група. Згрупувати частини мови.
3-тя група. Перше та останнє речення розібрати за членами речення.
Солодка земля
Босоніж стежка побіжить
левадою в городи...
Як любо тут
Як славно жить —
Серед цієї вроди.
Кохаю край наш дорогий,
Що зветься Україна.
Вітчизні хочу я своїй
зрости достойним сином.
Є в світі зваби немалі,
Але до рідної землі
збайдужітись не можна,
Люби, шануй, піднось до зір
її пісні і мову.
Нема солодшої, повір,
за неї, пречудову. (В. Коломієць)
4. Виконання вправ у групах:
- вправа, за підручником (1
група),
- вправа, за «Дидактичним
матеріалом з української мови», 6 кл., Мельничайко В. Я. (2 група),
- вправа «Українська мова», 6
кл., О. Глазова, матеріали до уроків (3 група).
1. Відредагуйте текст. Поставте щодо нього питання до своїх товаришів. Будьте готові дати відповіді на поставлені питання.
2. Випишіть з нього:
1-ша група – іменники
2-га група – прикметники
3-тя група – дієслова.
Щоб засвоїти норми літературної мови – це тривалий процес. Цей тривалий процес починається з опанування літературної мови у дитинстві. Коли самий активний вплив має мова батьків та навколишнього середовища.
Згадаймо, як творчо підходив до мовного навчання видатний український педагог В.О.Сухомлинський. В.О.Сухомлинський учив дітей з самого молодшого віку пізнавати щодня, щогодини прекрасне в слові. Бачити в красі мови красу життя. Розвивати уміння образно мислити. Прищеплював любов до багатства рідної мови. Без такої любові людина буде глуха і до скарбів інших мов. Не сприймати їх.
IV. Підсумки уроку
1. Лінгвістична вікторина.
1) Назвіть розділи мовознавчої науки, які вивчають частини мови та їхнє написання? (Морфологія, орфографія)
2) Яка частина мови вказує на предмет, але не називає його? (Займенник)
3) Хто перший упорядкував словник українських слів із поясненням їхнього значення? (Б.Грінченко)
4) Назвіть синоніми до слова говорити. Які це частини мови?
2. Методом «мікрофон учні пропонують свої підсумки, виходячи з поставленої кожним із них на початку уроку мети.
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал
вправа
з самостійно вибраного тексту (5-6 речень) виписати слова, згрупувавши їх за частинами мови (2 група);
заповнити «анкету»-довідку «Україна» (3 група):
Повна назва країни.
Територія.
Населення.
День і рік народження країни.
Державні символи.
Моря, що омивають територію.
Найбільші ріки.
Гори.
Найбільші міста.
Тема: Діалог. Типи діалогічного
мовлення.
Трилог. Полілог. Вітання.
Уроки розвитку мовлення для 5 кл.Трилог. Полілог. Вітання.
Яке “помагайбі”, таке й “доброго здоров'я”
|
Народна творчість.
|
Після цього уроку учні зможуть:
- розрізняти діалог, монолог, трилог, полілог;
- користуватися додатковою літературою з виучуваної теми;
- вдосконалити навички роботи в малих групах;
- частіше поважати сказане слово і слідувати за чистотою своєї мови і мови однолітків;
- культурно вживати іменники у Кл. відмінку:
- знаходити відповідне місце займенникам Ти і Ви у своїй мові;
- вітатися зі знайомими і незнайомими людьми.
Обладнання: дошка, крейда, пам'ятка-плакат (розподіл ролей у вправі
“Коло ідей” Ольга Корніяка “Мистецтво ґречності”, роздатковий матеріал для
роботи у групах, Борис Антонечко Давидович “Як ми говоримо”.- розрізняти діалог, монолог, трилог, полілог;
- користуватися додатковою літературою з виучуваної теми;
- вдосконалити навички роботи в малих групах;
- частіше поважати сказане слово і слідувати за чистотою своєї мови і мови однолітків;
- культурно вживати іменники у Кл. відмінку:
- знаходити відповідне місце займенникам Ти і Ви у своїй мові;
- вітатися зі знайомими і незнайомими людьми.
Хід уроку:
І. Мотивація.
Сьогодні у нас нова інтерактивна технологія. Але спочатку перевірю з якими знаннями все прийшло на урок:
1. Мікрофон кожній групі. Назвати слова ввічливості, прислів'я, приказки, фразеологізми, вжиті за один день.
2. Продемонструвати різні мовленнєві ситуації з використанням прочитаного.
3. Розгляд таблиці-плакату “Коло ідей”.
II. Представлення теми та очікування навчальних результатів.Сьогодні у нас нова інтерактивна технологія. Але спочатку перевірю з якими знаннями все прийшло на урок:
1. Мікрофон кожній групі. Назвати слова ввічливості, прислів'я, приказки, фразеологізми, вжиті за один день.
2. Продемонструвати різні мовленнєві ситуації з використанням прочитаного.
3. Розгляд таблиці-плакату “Коло ідей”.
Ми сьогодні працюємо в такому режимі:
- повторюємо Кл. відмінок іменників;
- пригадуємо уживання займенників Ти, Ви;
- поглиблюємо знання про діалог і вивчаємо полілог, тривог;
- засвоюємо етикет вітань.
А після цього уроку ви зможете:
- поглибити тривог, полог;
- поважати сказане слово і частіше слідкувати за чистотою своєї мови і мови однолітків;
- культурно вживати іменники у Кл.в.;
- знаходити відповідне місце займенника Ти, Ви у своїй мові;
- вітатися чемно знайомими і незнайомим людьми.
III. Надання необхідної інформації.
Виконання завдань з карток: завчити й інсценізувати.
Скільки мовців бере участь у розмові? Як називається така мова?
1 гр.
Петро. Но серце моє замирає, начувається для себе великого горя... Братику Миколо, ти говорив мені, що ти їх родич, чи не можна тобі довідатися о сватанні Наталки. Нехай буду знати свою долю.
Микола. Чому є не можна? Коли хочеш, я зараз піду і все розвідаю. Та ти скажи мені, чи говорити Наталці, що ти тут?
Петро. Коли вона свободна, то скажи за мене, а коли заручена, то лучче не говори. Нехай один я буду горювати і сохнути з печалі. Нащо їй вспоминати об тім, якого так легко забула!
(І. Котляревський)
2 гр. Мотря вибігла і вгледіла свого півня. Півень тяг ногу по землі.
- Чого це ви, мамо, перебили моєму півневі ногу? - гукнула Мотря через тин до Кийдашихи.
- А то ж хто? А як ще раз твої кури підуть на наші огірки, то я їх поріжу та поїм.
- То й заплатите! Хіба в нас волості нема, - говорила Мотря. - Не було пак вам на городі місця для огірків; насадили під самим перелазом, Карпе, чи ти бачиш, що то таке?
- А що півень ногу волочить, - обізвався спокійно Карпо.
- Карпе! Піди до матері та скажи їй, нехай вона другий раз не б'є моїх курей, - чіплялась Мотря.
- Карпе! Чи ти чуєш, чи тобі позакладало? - кричала Мотря.
Карпо стояв і дивився на півня.
- Карпе, чи ти глухий, чи та хочеш мене з світу зіграти? Піди та вилай свою матір.
- Іди та лайся, аж до самого вечора, - сказав дуже спокійно Карпо.
(І.Нечуй-Левицький).
3 гр.Стеха. Усе! Здається, що все. Стривай, лишень, чи не забула чого. Рибо, м'ясо, баранина, свинина, ковбаса, вишнівка, слив'янка, мед, венгерське - усе, усе. Тут і їстівне, і випити. Коли б лишень гості. Та що вони так довго баряться? І напоумило ж сідоусого у таке свято, коли добрі люди тільки колядують, сподіватися гостей, та й ще яких гостей! Старостів од такого ж старого дурня, як і сам. Побачимо, що з того буде. Негріте залізо не зігнеш. А якби не крився та порався б зо мною отак тижнів за два до свят, то певна уже була б річ, а то схаменувся на самісінький святвечір та й ластиться: І сяка, й така, і розумна ти, Стехо: поможи! Я вже тобі і се, і те, і третє, й десяте". Побачимо, побачимо, як попадеться нашому теляті вовка піймати. Не сказавши ні слова дочці, за кого і як хоче віддати, думає, що наша сестра - коза: поженеш, куди схочеш.
(Т.Шевченко)
Отже, монолог - це розмова, роздуми однієї людини; діалог -
розмова двох людей, трилог - трьох людей, полілог - більше, ніж
трьох. Полілог, у якому є ведучий, називається керованим. Ведучий ставить
питання, називає мовців. Полілог, у якому ведучого немає, називається
некерованим. IV. Інтерактивна вправа “Коло ідей” завдання для груп.
1 гр.
Написати імена і по батькові у Кл.в. своїх учителів, батьків, товаришів, братів, сестер.
Як звертатися до адресата, коли невідомі ім'я і по батькові?
Пан... учител..., пан...учильк...,
Пан... професор..., шановн... пан...
Судд..., пан... прокурор..., пан...
Міністр..., пан... Президент....,
Високо достоин.... Отч..., Всечеснійш... Отч...., Отч... Парох..., Ваш.... Преосвященств..., Ваше... Святості..., Високопреосвященнійш.... Владик...., Митрополит....
• Побудувати діалог за ситуацією: ти хочеш зрозуміти Біблію і відвідувати в церкві заняття, що проводяться щотижня. Розпитай про все священика, використовуючи звертання із попередньої вправи.
? Як правильно: поступаємо чи вступаємо в університет.
Побудувати трилог
Коли вживаємо займенники Ти, Ви?
Ось тоді за гуцульським Косовом
Вже кінчається косовиця...
З полонини худоба вертається.
Мов яйце-райце розбивається,
Й на сватання жених збирається.
- Дуж... легіню?
- Добре, як....?!
- Вищ... за бука,
Нижчю трави.
- Як ся має...?
- Добре! Миром!
Заходь... в хату
З добром
(С.Пушик)
Дати відповідь (усі можливі варіанти) на запитання:Вже кінчається косовиця...
З полонини худоба вертається.
Мов яйце-райце розбивається,
Й на сватання жених збирається.
- Дуж... легіню?
- Добре, як....?!
- Вищ... за бука,
Нижчю трави.
- Як ся має...?
- Добре! Миром!
Заходь... в хату
З добром
(С.Пушик)
Як можна подякувати? У якій формі, як можна зробити зауваження дитині, добре знайомому одноліткові, старшому за віком незнайомому хлопцеві, бабусі ячи дідусеві, учителю?
Побудувати діалог:
2 гр.
а) хлопчика і бабусі-сусідки, яка розпитує про свою приятельку-бабусю цього хлопчика;
б) учителя з учнем, який постійно запізнюється на уроки.
Чи завжди займенник воно відповідає роду того іменника, якого він
заступає? Чому?
Побудувати полілог.
3 гр.
• Скласти словничок вітань і прощань вранці, в обід, ввечері. Хто ввічливіший і вихованіший? Яку роль тут відіграють жести і міміка?
Скласти тривог за прислів'ям "Яке помагайбі, таке й доброго здоров'я".
Доповніть рубрику "Хто має вітатися першим" Першим вітається:
Молодший зі....;
Чоловік, із....;
Підлеглий з....;
Учень з....;
Дитина з....;
Жінка зі....;
Ветерана праці....;
Гості з.....;
Студентка з....;
Як правильно: привітатися "за козацьким звичаєм" чи привітався "по козацькому звичаю"?
V. Підбиття підсумків (рефлексія)
Чи навчились будувати тривог, полілог?
Чи вміємо ми вітатись?
Поради на майбутнє від груп:
Вивчи, добре повтори Кл. відмінок іменників.
Уміння подивитися на себе самого очима співбесідника - одна з найважливіших ознак правильного спілкування.
Ти, Ви - мовні засоби етики, вживати їх потрібно для досягнення доброго тону і стилю.
Першим вітається той, хто ввічливий і вихований.
VI. Домашнє завдання.
Підготувати плакати, реклами, діалоги, монологи, полілоги і т.д.
Як пишеться слово "будь ласка"?
Словотвір: Поняття про твірну
основу й похідне слово.
Афіксальні способи творення слів.
Мета уроку: допомогти п'ятикласникам зрозуміти суть понять твірна
основа й похідне слово, з'ясувати особливості творення слів, відмінність
словотвірного аналізу від морфемного; Афіксальні способи творення слів.
прищеплювати учням уміння самостійно здобувати знання, спонукати їх до пошукової діяльності;
сприяти розвиткові активного мислення школярів, стимулювати дух відкриттів;
викликати інтерес до програмового матеріалу, бажання глибше пізнати мовні скарби.
ХІД УРОКУ:
Учитель. Учні! Я сподіваюся, що сьогодні ви зумієте заповнити чисту сторінку нашого уроку глибоким змістом, ближче пізнаєте слово, відкриєте нові його грані.
Актуалізація чуттєвого досвіду учнів.
СИЛА СЛОВА
- Якось відомий український поет Володимир Сосюра в одному із своїх творів заявив “Я знаю силу слова” А чи знаєте її ви?
Методичні рекомендації
Учитель звертає увагу учнів на прикріплений на дошці плакат із написом “Словом можна…” і пропонує закінчити думку.
Варіанти відповідей:
розвеселити,
|
принизити,
|
розрадити,
|
приголомшити,
|
вселити надію,
|
поранити,
|
переконати,
|
убити,
|
ощасливити,
|
зцілити,
|
зганьбити,
|
причарувати,
|
образити,
|
возвеличити, очистити душу тощо
|
Після цього вчитель перегортає плакат, що був почеплений зворотним боком, і зачитує “Словом можна вбити і оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і зародити невіру, надихнути на працю і скувати сили душі… Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину” (В. Сухомлинський).
Зіставлення змісту цитати з міркуваннями учнів.
Коментування двох найяскравіших, на думку п'ятикласників, граней слова.
КРАСА СЛОВА
(робота в малих групах)
(робота в малих групах)
Слів у мові мільйон, вибирайте
найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, - як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони наші -
Мелодійні, дзвінкі, українські слова
Олесь Лупій
Кожна група має пригадати і протягом трьох хвилин записати на розданих
паперових “листочках” найпоетичніші та наймелодійніші українські слова, а потім
“прибрати” ними Дерева мови.Кожне з них, лиш торкни, - як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони наші -
Мелодійні, дзвінкі, українські слова
Олесь Лупій
Перевірка виконаного завдання.
Учитель відзначає, чиє Дерево мови виявилося наймелодійнішим
Для довідки: Словничок найпоетичніших і наймелодійніших українських слів (укладений учнями)
Б. Багаття, бандурист, барва, барвистий, барвінок, батьківський, бджола, безгоміння, бездоріжжя, безмежжя, безпека, бентежити, берегиня березень, білолиций, білоцвіт, благати, Благовіщення, благословляти, блакить, Бог, Богдан, бриніти, брунька, будівля, булава, буття.
В. Васильки, ватра, велетень, велич, величавий, веління, верховина, верховіття, веселка, веселковий, весілля, весняний, вечеря, вечеряти, вечоріти, вечорниці, вечоровий, визволяти, вимріювати, вирій, височінь, височіти, вишиванка, вишивати, відгомін, відлуння, відродження, відчайдушний, вінець, вінчання, віра. вірувати, вітання, вітрило, вітровій, Вітчизна, віхола, віч-на-віч, вогнище, водограй, волелюбний, волошка, волошковий, воля, врода, вродливий, всесвіт, вщерть.
Г. Гетьман, гілля, гіллястий, глибінь, гожий, голубка, гомін, гомоніти, горицвіт, горлиця, грайливий, громада, гроно, грудень, гукати, гущавина.
Д. Далечінь, деревій, джерело, джміль, дзвінкий, дзвінок, дзеленчати, дзеркало, дивовижний, дивосвіт, діброва, діяння, добірний, добродій, довкілля, доля, досвітки, достаток.
Є. Єдиний, єднання.
Ж. Жаданий, жайвір, живиця, життєлюбний, жовтень, жупан, жура, журавка, журба, журитися, журливий.
3. Завія, заграва, зажура, заквітчаний, залюбки, заметіль, замріяний, заповіт, запорожець, заручини, зачарований, звеличувати, зелень, зело, зілля, зірниця, злагода, зміцнювати, знамено, знічев'я, зорепад, Зореслава, зорецвіт, зоріти, зоря, Зоряна, зоряний, зусилля.
І. Іванна, імення, іскристий.
К. Калина, калиновий, кароокий, квітень, квітувати, клекіт, клекотіти, кобзар, колиска, колисковий, коломийка, колос, колосистий, колядка, коханий, кохання, крадькома, краєвид, країна, крайка, крайнебо, красень, красуня, краянин, краяти, кремезний, крило, криниця, крислатий, круча.
Л. Лагодити, ладо, ласкавий, ласощі, ластівка, ластовиння, латаття, лаштуватися, левада, леґінь, легіт, лелека, лелія, леліяти, либонь, линути, липень, листопад, лицар, лоскотати, любий, любисток, любити, Любомир, любощі, лютий.
М. Мавка, маківка, мальви, мальовничий, малюнок, маляр, мандрики, мандрівка, мандрувати, матуся, мереживо, мережити, метелик, милий, милосердя, милуватися, міркувати, міць, мова, мовити, мрія, мріяти.
Н. Навмання, надвечір'я, надія, наймення, намисто, настрій, натхнення, нащадок, небіж, небога, небокрай, небосхил, ненька, необачний, неозорий, неповторність.
О. Оберіг, обмаль, обрій, обшир, оздоблення, окраєць, окраса, окрилений, оселя, осокір, осоння, очерет.
П. Падолист, паляниця, пахощі, пелюстка, перевесло, перекотиполе, перелесник, перлина, пестити, пестощі, писанка, підвіконня, піднебесся, підсоння, плекати, плесо, пломеніти, пломінь, побожний, побратим, повінь, погідний, полонина, полум'я, полуниця, поступ, потік, призьба, присмерк, провесінь, пролісок, птаство, пуп'янок.
Р. Рілля, родина, розкішний, розлогий, розмаїття, розмай, рута.
С. Самота, світанковий, світанок, світати, світлина, світлиця, світлочолий, Свят-вечір, святиня, Святослав, серпанок, серпень, сизокрилий, сіножать, січень, солов'їний, соняшник, сопілка, сорочка, спалах, сподівання, стезя, стеля, століття, Стожари, стрічка, струмок, суджений, сузір'я, сумління, сумувати, суниця, суцвіття, сяйво.
Т. Талан, таємниця, творець, творіння, терези, течія, тополя, травень, трембіта, трудівниця, тужити.
У. Увінчатися, узлісся, уквітчати, Україна, усмішка.
X. Химерний, хист, хлібодар, хуга, хурделиця, хуртовина, хустина.
Ц. Цілющий, цінність.
Ч. Чар-зілля, чари, чарівник, чарівниця, червень, черешневий, черешня, чесноти, чорнобривий, чорнобривці, чорнозем.
Ш. Шанувати, шелест, шепіт, шепотіти, широчінь, ширяти.
Щ. Щебетати, щедрий, щедрівка, щедрувати, щирий, щирість.
Ю. Юність, юнь.
Я. Яблуневоцвітно, яблуня, ясен, ясноокий, ясночолий.
Засвоєння нового матеріалу. Творення слова.
Учитель. Працюючи зі словом, розкриваючи його красу й силу, ви мали змогу водночас заглянути в бездонну поетичну душу рідного народу, замислитися над тим, якими скарбами володіє кожен із нас.
Мабуть, вам буде цікаво дізнатися, як же творяться слова, що відіграють таку важливу роль у нашому житті.
Про це ви довідаєтеся з нового розділу мовознавства, який називається словотвором.
Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Введення в тему:
“У кожного слова своя словотвірна доля. Однак слова не існують ізольовано одне від одного, вони живуть цілими родинами”. (Клименко Н.Ф. Як народжується слово. - К., 1991.-С.5). І в цьому легко пересвідчитися.
Завдання.
Доберіть до слова “творити” якнайбільше спільнокореневих слів.
Творити - творець, творчий, творчість, творіння, витвір, витворений, створення, твір, співтворчість, створити, перетворити, перетворений, відтворити, творитися, творчо, новотвір тощо.
- Уважно розглянувши записане, переконуємося, що одне слово може утворюватися від іншого спільнокореневого слова. Доведімо це на конкретних прикладах.
Завдання.
Відшукайте словотвірну пару словам.
(Учитель по черзі називає слова, вибираючи їх з утвореного гнізда споріднених слів).
творчість - ?... (творчий)
творець - ?... (творити)
перетворити - ?... (творити)
створити - ?... (творити)
створення - ?... (створити)
- Як творяться слова в мові?
Експрес-висновки:
1) слова творяться від інших спільнокореневих слів, наявних у мові;
2) завжди існує словотвірна пара:
|
Самостійне опрацювання учнями навчального матеріалу (робота в чотирьох групах).
Методичний коментар.
Учні отримують індивідуальні картки “П'ять кроків до успіху”, де нову інформацію поділено на невеликі частини - “кроки”, структура яких однотипна: кожна міні-частина, крім теоретичних відомостей, містить завдання, що вимагає практичного вирішення, і завершується постановкою проблемного запитання.
Такі “кроки” передбачають самостійне поетапне засвоєння учнями певної порції програмового матеріалу та участь у діяльності, спрямованій на осмислення здобутих знань.
Усі спірні питання, що виникають під час роботи, обговорюються в групах. У разі потреби учень може звернутися за консультацією до вчителя.
Інструкція “ЯК ПРАЦЮВАТИ З
“КРОКАМИ”
1. Ознайомся з теоретичною базою першого “кроку”, добросовісно вивчи
запропонований матеріал. 2. Придумай і запиши заголовок.
3. Виконай практичне завдання.
4. Знайди на звороті картки правильну відповідь і звір зі своєю.
5. Якщо твоя відповідь правильна, переходь до обдумування проблемного запитання; якщо ж допущено помилку, ще раз опрацюй теоретичний матеріал даного “кроку”.
6. Запиши висновок, попередньо обговоривши його в групі. Тільки після цього переходь до наступного “кроку”.
П'ять кроків до успіху
Перший крок “..........”(“Похідні й непохідні слова”)
Теоретична база:
Словотвір - розділ науки про мову, що вивчає закони творення слів.
Усі слова в українській мові щодо творення можна поділити на дві групи: похідні й непохідні.
Похідні - це слова, які утворюються від інших слів.
Наприклад: весняний (від слова “весна"), вивчити (від слова “вчити”).
Непохідні - це ті слова, утворення яких не можна пояснити. Наприклад: сад, степ, п'ять, свій.
Завдання на осмислення здобутих знань:
У кожному рядку підкресліть прямою лінією похідні слова:
А. Мова, мовний, прамова.
Б. Вірність, віра, вірно.
Для самоконтролю:
А. Мовний, прамова.
Б. Вірність, вірно.
Проблемне запитання: Які слова (похідні чи непохідні) є предметом вивчення словотвору? Чому?
Твій висновок:……………………………………………………………………………………………………
Другий крок “..........”
(“Що таке твірна основа?”)
Теоретична база:
Основним поняттям розділу “Словотвір" є твірна основа.
Твірна основа - це основа, від якої утворюється інше слово. Щоб визначити твірну основу, потрібно:
а) дібрати слово, від якого утворене подане;
б) зіставити їх та виділити спільну для обох частин. Це і буде твірна основа.
Завдання на осмислення здобутих знань:
Визначте твірну основу підкреслених вами похідних слів.
Для самоконтролю:

Вона позначається прямокутною скобкою (див. приклад) і
виділяється у дібраному слові.
Твірною основою може бути не тільки основа, від якої утворюється інше слово,
а й ціле слово.Наприклад:

Чи однакові поняття “твірна основа” й “основа слова” (термін, який використовуєте в розділі “Будова слова”)?
Твоє міркування:……………………………………………………………………………………………………
Третій крок “..........”
(“Основні засоби творення слів”)
Теоретична база:
Нові слова можуть утворюватися за допомогою префіксів чи суфіксів (афіксальним способом) або без них (безафіксним способом).
Префікс (чи суфікс), за допомогою якого твориться інше слово, називається СЛОВОТВОРЧИМ ПРЕФІКСОМ (СЛОВОТВОРЧИМ СУФІКСОМ)

З'ясуйте, за допомогою яких засобів (словотворчого префікса чи словотворчого суфікса) творяться записані вище слова.
Для самоконтролю:

Твоє спостереження:………………………………………………………………………………………
Четвертий крок “.........”
(“Афіксальні способи словотворення”)
Теоретична база:
Серед афіксальних способів творення слів виділяють:


За поданими словотвірними моделями (б, в) дайте визначення
префіксального й префіксально-суфіксального способів словотворення.
Завдання на осмислення здобутих знань:Укажіть, якими способами творяться проаналізовані слова.
Для самоконтролю
а) суфіксальним;
б) префіксальним;
в) суфіксальним;
г) суфіксальним.
Проблемне запитання:
Який афіксальний спосіб словотворення є найпродуктивнішим в українській мові? Доведіть це на конкретних прикладах.
Твоє відкриття: …………………………………………………………………………………………
П'ятий крок “..........”
(“Словотвірний аналіз”)
Теоретична база:
Щоб зробити словоотвірний аналіз, тобто пояснити як утворене слово, потрібно: а) визначити його твірну основу і словотворчий засіб; б) вказати, яким способом воно утворене.
Наприклад:

Завдання на осмислення здобутих знань:
Зробіть словотвірний аналіз слів (на окремому аркуші):
школяр, передсвятковий, Прикарпаття, прочитати.
Подані слова розберіть і за будовою.
Порівняйте обидва види мовного аналізу.
Проблемне запитання: У чому полягає відмінність словотвірного аналізу від розбору слова за будовою?
Твоє дослідження: ………………………………………………………………………………………………
(“При словотворенні ми відповідаємо на запитання, від якого слова безпосередньо утворене аналізоване слово. Наш шлях при такому аналізі окреслений двома пунктами: від слова до слова. Коли ми здійснюємо поділ слова на морфеми, наш шлях пролягає іншим маршрутом - від слова до морфеми. Ми ділимо слова до кінця, до найменших компонентів, які мають значення” (Клименко Н.Ф. Як народжується слово. - К., 1991. - С. 16).
Перевірка роботи в групах.
А. 1-й спосіб. Презентація.
Проводиться жеребкування, згідно з яким кожна група представляє лише один “крок”. Члени інших груп мають право доповнити чи виправити сказане.
2-й спосіб. Бесіда за такими запитаннями:
- Як ви назвали кожен “крок”? (Запис заголовків на дошці).
- Які слова називаються похідними, а які - непохідними?
- Що є предметом вивчення словотвору: похідні чи непохідні слова?
- Зачитайте підкреслені вами похідні слова. Чому ви їх вважаєте похідними?
- Яке основне поняття розділу “Словотвір”?
- Що називається твірною основою? Як вона визначається?
- Чи може твірною основою бути ціле слово? Відповідь проілюструйте прикладом.
- Назвіть твірні основи підкреслених вами слів.
- Чи однакові поняття “твірна основа” й “основа слова”?
- Як можуть утворюватися слова?
- Що називається словотворчим префіксом?
- За допомогою яких словотворчих засобів творяться виділені вами похідні слова?
- Чим похідне слово відрізняється від твірного?
- Які вам відомі афіксальні способи словотворення?
- Що таке префіксальний (суфіксальний, префіксально-суфіксальний) спосіб творення слів?
- Якими способами творяться проаналізовані вами слова?
- Який спосіб є найпродуктивнішим в українській мові?
Б. Перевірка практичного колективного завдання.
Учитель збирає аркуші з виконаним завданням і розвішує їх на дошці, потім по черзі викликає представників груп, кожен із яких пояснює словотвірний і морфемний розбір одного слова, зіставляє зроблене в групах, виправляє помилки (якщо є така потреба). Наприкінці учні роблять висновок, чим словотвірний аналіз відрізняється від розбору слів за будовою.
Міні-практикум.
Завдання № 1
Відновіть пропущене слово в кожному рядку.
1. Добрий - ………. - добрішати.
2. ………. - учитель - учителювати.
3. Модель - ………… - моделювати.
Вид перевірки: взаємоперевірка.
Критерії оцінювання: за кожне слово, правильно відновлене в рядку, слід виставити по 1 балу.
· · ·
Завдання № 2
Третє зайве
Випишіть з кожного рядка слово, яке відрізняється від інших способом творення.
1. Учительський, приморський, думка.
2. Перебудова, навесні, бездоріжжя.
3. Віднести, вимріювати, уквітчати.
Вид перевірки: самоперевірка за поданим зразком.
Самооцінювання: за критеріями оцінювання попереднього завдання.
· · ·
Завдання № З
Поставте наголос. Поясніть спосіб творення підкреслених слів.
Визнання, пізнання, вимова, дробовий, занести, чорнозем, живопис, виразно, надворі.
Вид перевірки: зачитування слів, словотвірний аналіз підкреслених слів (письмово на дошці)
Самооцінювання за такими критеріями:
3 бали - в усіх словах правильно поставлено наголос;
2 бали - допущено 1 помилку в наголошенні слів;
1 бал - допущено 2 акцентуаційні помилки;
3 бали - правильно пояснено творення всіх підкреслених слів;
2 бали - допущено 1 помилку при словотвірному аналізі;
1 бал - допущено 2 помилки.
Виставлення п'ятикласниками підсумкових оцінок (шляхом додавання набраних балів за кожне завдання). Занесення оцінок до класного журналу (за бажанням учнів).
Підсумок уроку.
- Що нового для себе ви дізналися на уроці? Чим збагатилися?
- Чи задоволені результатами своєї праці?
Домашнє завдання (за вибором учнів).
№ 1. Напишіть лінгвістичну казку, використавши терміни з розділу “Словотвір”.
№ 2. Випишіть із словотвірного словника по 5 слів, утворених різними афіксальними способами. Вкажіть твірну основу кожного слова.
№ 3. Від кожного запропонованого слова утворіть кілька похідних різними афіксальними способами. Виділіть словотворчі засоби. Воля, добрий, ліс, правда.
Зразок виконання:

6 клас
Вічний двигун на ім'я словотвір
Вступне слово вчителя. Чи існує вічний двигун? Вчені скажуть -
ні.А мовознавство скаже - так! Таким вічним двигуном у мові є словотвір. Механізм словотвору діє без перепочинку, виготовляючи потрібні для людей слова. Кожне слово має свій рік, день, хвилину народження. Воно витворилося в сиву давнину чи недавно. Або з'явиться в майбутньому.
Як народжуються, творяться іменники - тема сьогоднішнього і двох наступних уроків.
У стосунках між людьми вічним двигуном є ДОБРО. Добрий вчинок викликає добрий вчинок. І так безкінечно.
Отже, сьогодні ми візьмемо участь у творенні іменників, навчимося правильно писати певні суфікси, слова, а ще - збагатимо свої серця добротою, м'якосердністю, будемо вчитися помічати і цінувати добро.
Потрібно вбирати у своє серце тепло душі, у голівки - знання, у власну лексику - слова, речення, які допоможуть вам вдома самостійно висловитись під час написання твору-мініатюри на задану тему.
Звучить пісня у виконанні Алли Кудлай “Добрі люди”).
Двері у країну доброго словотвору іменників відчиняться, якщо ми повторимо знання, отримані в п'ятому класі, за сонячною, усміхненою таблицею: «Способи творення слів».
“ЛАСКАВІ” СУФІКСИ.

Як приємно кожному із нас чути такі ніжні, щирі, теплі, дорогі слова, слова людяності й любові, слова, викупані у пелюстках людської душі. А називаються вони - пестливі. Творять їх такі ж ласкаві, щедрі, добросердні, милі суфікси: -ИЧК- (одна учениця закладає таблички з суфіксами на окремий стенд, і так до кінця уроку; до кожного суфікса учні називають і записують приклади слів, позначаючи суфікси; у цей час на дошці два учні роблять словотвірний розбір окремих із цих слів) - сестричка, водичка; -ЕЧК- - донечка, сонечко; -ИК- - носик, зайчик; -ЕНЬК- - місяченько; -УС- (ЮС)- - Валюся; -УН- - бабуня; -К- - рибка; -ОЧОК- - ставочок.
Немає більшого щастя, коли мама чує у відповідь: матінко, матіночко, матусю, мамусечко, мамонько, мамуню (під час називання цих слів можна показувати таблички, на яких записані ці слова).
Яким кращим, щасливішим було життя усіх нас, якби в кожній родині частими гостями були ці маленькі трудівники - ПЕСТЛИВІ СУФІКСИ.
У зошитах і на дошці учні записують 5-10 пестливих слів, які є назвами членів родини, тварин, рослин, позначаючи у цих словах суфікси.
Суфіксальним способом утворити іменники, вписуючи суфікси у порожні клітинки.
- Які суфікси потрудились цього разу?(Учні називають).
Два види роботи уже підказали нам, що більшість іменників творяться (яким?) - СУФІКСАЛЬНИМ способом.
Два учні на дошці роблять словотвірний розбір одного слова (доброзичливість, добродійство).
- Чи можна сказати, що усі ці слова - різні форми одного слова?
- А яким терміном можна об'єднати ці слова? - СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ.
- Який же спільний корінь цих слів?
- А як пояснимо лексичне значення даних слів? Які речення склали з ними?
Окремі учні мали випереджаючі завдання на картках - виписати лексичне значення цих слів і скласти з ними речень (по одному слову).
Розшифрувати ребуси (намальовані на окремих табличках).
Добре ім'я - найкраще багатство (один учень записує це речення на дошці і робить його синтаксичний розбір; інші учні у зошитах роблять словотвірний розбір слова “багатство”).
- Чому Т не прочергувалося із Ц? Навести приклади подібних слів письмово: братство, студенство.
- Записати твірне і новоутворене слово, де відбудеться чергування: будівник - будівництво, дворушник - дворушництво (пояснити лексичне значення слова), письменник - письменництво.
Доброму скрізь добре.
- Яким способом утворене перше слово? (Неморфологічний спосіб, перехід прикметника в іменник - звернення до таблиці).
Один учень на дошці робить синтаксичний розбір цього речення. Інші називають ще прислів'я про добро і милосердя (окремі учні мали індивідуальні завдання додому).
Робота за крилатими латинськими висловами (записані на індивідуальних картках):
- виразно прочитати (по одному);
- словотвірний розбір двох іменників:

- Яке слово належить до тих, що творяться неморфологічним способом? (Нещасний - перехід прикметника в іменник).
- Записати побільше іменників із суфіксом - -ЇСТЬ- (1 варіант), -НН- (2 варіант). В першу чергу ті слова, які можуть використатись у творі. На дошці - розбір кількох слів. Усне складання окремих речень.
Повторити за табличкою запитання відмінків іменників. Кілька учнів за ролями читають текст.
Юрасик - перший бабусин помічник. Тільки вона принесе відро з водою і ганчірку - хлопчик тут як тут. Кидає свої іграшки і швидко закочує рукава сорочки. Бабуся посміхається:
- Куди це ти, внучку, поспішаєш?
- Мити підлогу, - серйозно відповідає він і бере ганчірку.
- Ти грайся, сама помию.
- Ні, я сам, - нагинається над відром з водою Юрасик.
І вони починають мити підлогу. Хлопчик ретельно витирає підлогу під шафою, під ліжком, під столом, а бабуся миє посередині кімнати. Працюють мовчки. Іноді чути:
- Бабусю, у мене ганчірка брудна.
- Дай-но я виполощу.
Потім розставляють меблі на свої місця, застилають підлогу килимками. Коли і з цією роботою впораються, Юрасик запитує:
- А тепер що?
Бабуся йде до підвіконня.
- Квіти я вже полив, - посміхається хлопчик.
- Дякую. Тоді відпочивай.
Але Юрасикові нема коли відпочивати. Він сідає коло свого маленького столика і починає складати з пластмасових кубиків гараж для автомашини.
(М. Магера)
Учням під час прослуховування потрібно виписати в зошити кілька іменників -
не першооснови.Зачитати виписані слова, назвати способи їх творення.
- А скільки можна було виписати слів? - відповідь на це запитання вам дасть лото (одне на парту). На картці у розкреслених прямокутниках записані твірні слова. На окремих картках - афікси. Накласти афікси на твірні слова так, щоб утворились ті, що взяті з прослуханого тексту.
- Яким способом утворені майже всі ці слова? (Суфіксальним).
- Який суфікс найактивніший при творенні цих слів? (-ИК-).
- Які ще суфікси потрудились, щоб утворились іменники? (-НИК-: провідник, письменник, садівник; -АШК-, -УС-, -ОК-, -Н-).
- Яка різниця у словоотворенні слів: помічник (від іменника), провідник (від дієслова), письменник (від прикметника)?
- Яке слово утворене префіксально-суфіксальним способом? (Підвіконня (розбір).
- Яке слово утворене способом складання? (Автомашина).
Відгадати слова, утворені способом складання (окремі з них розібрати на дошці).
1. Видання в одному томі - ОДНОТОМНИК.
2. Засновник якогось вчення - ОСНОВОПОЛОЖНИК.
3. Частина стебла, що приєднує до рослини плід - ПЛОДОНІЖКА.
4. Наука про природу - ПРИРОДОЗНАВСТВО.
5. Період, що охоплює 1000 років - ТИСЯЧОЛІТТЯ.
6. Будівництво кораблів - КОРАБЛЕБУДУВАННЯ.
7. Штучне затримання снігу на полях для збереження вологи і захисту рослин від замерзання - СНІГОЗАТРИМАННЯ.
Закріплення.
- Яким способом твориться більшість іменників? (Суфіксальним, складання).
- Які суфікси із тих, з якими зустрічались сьогодні, найвживаніші? (-ІСТЬ-,-НН-, ПЕСТЛИВІ).
- Які ще способи творення іменників розглядалися сьогодні? (Префіксально-суфіксальний, перехід однієї частини мови в іншу).
- Які орфограми повторили?
(Подовження приголосних в іменниках середнього роду на -Я;
- правопис суфікса -СТВ-;
- правопис букв Е, И в пестливих суфіксах;
- правопис складних слів).
Оцінювання (протягом уроку учні, що виконували те чи інше завдання тільки правильно, отримували червону картку).
Домашнє завдання. Написати твір-мініатюру на тему, вказану на індивідуальній картці, враховуючи поради, записані на цій самій картці; використовуючи слова, словосполучення, речення, які звучали на сьогоднішньому уроці (картки, за якими учні працювали на уроці, вони беруть з собою додому). В іменниках позначити суфікси.
ЗРАЗКИ ДОМАШНЬОЇ КАРТКИ ДЛЯ
НАПИСАННЯ ТВОРУ-МІНІАТЮРИ
(кожен учень отримує індивідуальну картку)
№1
Написати твір на тему: “Уся сім'я вдячна татові за доброту”. Можна
використати речення: “Теплота людського серця - це чудесне випромінювання
збагачує душі людей, допомагає їм бути щасливими”.(кожен учень отримує індивідуальну картку)
№1
№2
Написати твір на тему: “Чудодійна сила усмішки”. У творі можна використати
такі сполучення слів: нічого не коштує, але дає багато; збагачує тих, кому вона
призначена, не збіднюючи тих, хто її дарує; триває мить, а в пам'яті
залишається інколи на все життя; вона - відпочинок для втомлених, денне світло
для тих, хто занепав духом, сонячний промінчик для...
Якщо Ви помітили
помилку, виділіть необхідний
Робота з української мови Учениці спеціалізованої школи Деснянського району м. Києва Симоненко Тетяни
Числівник, як частина мови.
Числівником називається частина мови, яка позначає кількість предметів або
їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові. Кількісними називаються числівники, котрі позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Серед них виділяють власне кількісні (два, п'ять, вісімнадцять, сорок шість, сто); дробові (чотири восьмих, дві шостих, сім цілих три десятих); збірні (троє, шестеро, десятеро); неозначено-кількісні (кілька, багато, чимало). Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі або місце предмета в ряду однорідних. Вони відповідають на питання котрий! котра! котре! Порядкові числівники, подібно до прикметників, змінюються за родами, числами і відмінками. У реченні числівники можуть бути різними членами речення: І один у полі воїн (підмет); Семеро одного не ждуть (підмет, додаток); Одна ластівка весни не робить (означення). Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, додатка, означення, обставини: На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно; Басейн Дніпра має площу п'ятсот чотири тисячі квадратних кілометрів. За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Простими називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато; Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот. Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий). Відмінювання числівників За правилами української літературної мови відмінюються всі розряди числівників. Розглянемо основні правила відмінювання числівників. Виділяють декілька типів відмінювання кількісних числівників: 1. Відмінювання числівника один, (одна, одне (-о), одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті).
2. Відмінювання числівників два, три, чотири. Числівник два у називному і знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн.р. - два, жін. - дві).
Числівники п'ять - десять, числівники на -дцять і на -десят у непрямих відмінках мають паралельні (стилістично нейтральні) форми. У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування.
російська мова И. шестьдесят Р. шестидесяти Д. шестидесяти В. шестьдесят Т. шестьюдесятью П. (о) шестидесяти українська мова Н. шістдесят Р. шістдесяти (шістдесятьох) Д. шістдесяти (шістдесятьом) 3. шістдесят або шістдесятьох О. шістдесятьма (шістдесятьома) М. (на) шістдесяти (шістдесятьох) 4. Числівники сорок, дев'яносто, сто мають лише дві неоднакові відмінкові форми. У всіх непрямих відмінках, крім знахідного, що дорівнює називному, сорок, дев'яносто, сто мають закінчення -а:
7. Збірні числівники двоє, троє, четверо в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: двоє, двох, двом..., троє, трьох, трьом... Як числівник два відмінюються збірні числівники обидва, обидві, обоє. Збірні числівники п'ятеро - двадцятеро і тридцятеро мають у непрямих відмінках форми, що збігаються з вторинними формами відповідних кількісних числівників (у родовому, давальному, місцевому відмінках це форми на -ох, -ом, в орудному відмінку - обидві форми). 8. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини:
У дробових числівниках перший компонент відмінюється, як кількісний числівник, другий:
11. Після прийменника близько кількісний числівник обов'язково ставиться у родовому відмінку: близько ста сорока кілограмів, близько двохсот шістдесяти кілометрів, близько тисячі семисот сторінок. 12. Необхідно обирати правильну форму кількісних числівників при творенні складних слів (іменників і прикметників). Основними правилами є такі: 1) числівник один у складних словах має форму одно-: однокласник, одноліток, одноколірний, одногорбий, однолюб; 2) у двох формах виступають у складних іменниках і прикметниках числівники два, три, чотири. Елементи дво-, три-, чотири- приєднуються до кореня, який починається на приголосний: двобортний, двовуглекислий, двопроцентний, двотижневик, трибарвний, трисерійний, тритомник, тришаровий, тритижневий, триборство, чотирикімнатний, чотирикілометровий, чотириденний, чотирикутник тощо. Форми двох-, трьох-, чотирьох- виступають в окремих словах, другий компонент яких, як правило, починається на голосний: двохатомний, двохосьовий, трьохелементний, трьохелектродний, чотирьохактний, чотирьохетапний, а також двохсотліття, двохмільйонний тощо, хоча: двоокий, двоокис, двооксид, двоопуклий, двоутробний. Форми родового відмінка традиційно вживаються у прикметниках, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, а також у словах, компонентом яких є складний числівник: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний, двадцятидвохрічний, двадця-тичотирьохповерховий, двохтисячоліття; 3) числівники п'ять - десять, числівники на -дцять і на -десят у складі прикметників та іменників мають форму родового відмінка (із закінченням -и): п'ятигодинний, шестиденка, десятилітровий, де-в 'ятнадцятиденний, п 'ятдесятиметровий; 4) числівники дев'яносто, сто в складних словах зберігають форму називного відмінка: стоголосий, стодвадцятиміліметровий, стодвадцятип'ятилітній, стоквартирний, дев'яностопроцентний, дев'яносторіччя; 5) числівники сорок, двісті - дев'ятсот виступають у складних словах у формі родового відмінка: сорокавідерний, сорокап'ятирічний, сорокаденний, двохсотлітній, п'ятисотрічний; 6) числівник тисяча входить до складу іменників і прикметників у формі тисячо-: тисячочотирьохсотліття, тисячотонний, тисячоватний, тисячоголосий, тисячокілометровий, тисячогранний, тисячоголовий, тисячократний. Відмінювання порядкових числівників 1. Числівники, що мають закінчення -ий, відмінюємо як прикметники твердої групи: перший (перша, перше), другий, четвертий, п'ятий, шостий, сьомий, восьмий, дев'ятий, десятий, одинадцятий, дванадцятий..., двадцятий, тридцятий, сороковий, п'ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий, дев'яностий, сотий, двохсотий, трьохсотий, чотирьохсотий, п'ятисотий..., тисячний, двохтисячний, трьохтисячний (і тритисячний), чотирьохтисячний (і чотиритисячний), п'ятитисячний..., мільйонний, двохмільйонний, трьохмільйонний (і тримільйонний), чотирьохмільйонний (і чотиримільйонний), п'ятимільйонний..; числівник третій (третя, третє) відмінюється як прикметник м'якої групи. 2. У складених порядкових числівниках відмінювана остання складова частина: вісімдесят восьмий, вісімдесят восьмого, тиcяча дев'ятсот дев'яносто першого (року), у тисяча дев'ятсот тридцять дев'ятому (році). 3. Порядкові числівники на письмі передаємо переважно словами: шостий поверх, перше березня. Якщо порядковий числівник передано цифрою, то після неї кінцеву частину порядкового слова пишемо через дефіс, напр.: 5-у поверх, на 36-му кілометрі, після 7-ї години (але при позначенні дат, сторінок видання, а також після римських цифр закінчення здебільшого не пишемо: 1 січня 1999 року, 120 сторінка, І тисячоліття, XXI століття. Синонімія числівників 1. Синонімія існує між кількісними і збірними числівниками; два хлопці - двоє хлопців, два відра - двоє відер. При виборі граматичного синоніма враховуються семантичні, функціонально-стилістичні особливості двох розрядів числівників. Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле; троє синів, п'ятеро робітників, двадцятеро співробітників. Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри; сто зошитів, сорок метрів, дев'ять ділиться на три, нуль. Збірні числівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє - двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення, як сто п 'ятеро учнів, сорок двоє студентів, є порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні кількісних понять. Збірні числівники широко використовуються в розмовному і художньому стилях, а науковому й офіційно-діловому - невластиві. Кількісні числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі. Розрізняються числівники двох розрядів і сполучуваністю. Так, збірні числівники вживаються: а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметниками, що називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду; троє сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п'ятеро відпочиваючих, четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспільного становища. З такими іменниками вживаються кількісні числівники; три генерали, два президенти, три академіки; б) з іменниками, що мають лише форму множини; двоє вил, троє окулярів, двоє санчат, двоє дитячих ясел; в) з іменниками діти, малята, хлоп'ята, дівчата, особи: двоє хлоп'ят п'ятеро осіб, троє дівчат, четверо малят; г) з особовими займенниками; нас сьогодні четверо, їх було шестеро; д) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів; четверо курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо вікон, троє відер; є) з назвами парних предметів (при цьому зазначається кількість пар); троє черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх; ж) у субстантивованому значенні; двоє прийшли, троє працювали. Певна обмеженість у сполучуваності властива і кількісним числівникам; вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються у субстантивованому значенні. Отже, кількісні числівники не можуть замінювати збірні у конструкціях; двоє саней, троє ягнят, троє відповідали. При іменниках жіночого роду - назвах осіб жіночої статі та іменниках чоловічого і жіночого роду - назвах неживих предметів використовуються лише кількісні числівники; дві доярки, три столи, дві ночі і под. 2. Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пес-тливі форми; двійко, трійко, четвірко, п'ятірко, шестірко, семірко, восьмірко; двоєчко, троєчко. Такі форми притаманні розмовному стилю. 3. Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим значенням; десять, десятеро - десяток; дванадцять, дванадцятеро - дюжина; сто - сотня; одна друга - половина, одна третя - третина, одна четверта - чверть. Іменники десяток, дюжина, сотня властиві розмовному мовленню. 4. Збірні числівники обидва, обоє, обидві синонімічні займенниковим виразам; "і цей і той ", "і один і другий ", "і ця і та ", "і одна і друга ". Сполучення числівників з іменниками 1. Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й відмінку; один стілець, одного стільця.., одна проблема, однієї проблеми... 2. При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі називного відмінка множини; два підручники, три студенти, чотири столи, обидва клени. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом -ин, який зникає у формах множини, останні набувають форми родового однини; два громадянина, три селянина, чотири киянина. У непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидва узгоджуються з іменниками; двох підручників, трьом хлопцям, обома черевиками. У російській мові ці числівники в називному відмінку завжди вимагають родового однини: два сина, три фильма, четьіре стола, оба продавца. Прикметник, що входить до складу кількісно-іменного словосполучення (з числівниками два, три, чотири, обидва), набуває форми називного або родового відмінка множини: три сині (синіх) капелюшки, чотири безтурботні (безтурботних) дні. 3. Усі кількісні, а також збірні числівники, крім слів один, два, три, чотири, обидва, обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п'ять книжок, шістсот сторінок, двоє парубків. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменником: у п 'я-ти зошитах, двадцятьом журналістам. 4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйона жителів.., тисяча кілометрів, тисячі кілометрів, тисячею кілометрів. 5. Керування складених числівників визначається останнім словом: тридцять один учень, двадцять два пасажири, сорок чотири будинки, сімдесят шість депутатів, сто п 'ятдесят мешканців. 6. Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі, десять сотих гектара, десяти сотих гектара, десятьма сотими гектара. 7. У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: один з половиною літр, два з половиною метри, п'ять з половиною кілометрів. У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: два і одна третя літра, п'ять і дві третіх метра, двадцять і п'ять десятих відсотка. 8. У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора керує іменником у родовому відмінку однини, числівник півтораста вимагає родового множини. В інших трьох відмінках ці числівники сполучаються з відповідними формами множини іменників:
|
6 клас
Тестові завдання з української
мови.
"Займенник"
Завдання. Спишіть. Підкресліть займенники. До якого розряду вони належать? Ціле літо дід Данило живе на пасіці в лісах. Там увесь рік пахне вощиною, медом і травами. Він має дуже гарні очі, лагідну посмішку і трохи скорботні уста, на які не назбирувались ні злоба, на погане слово. І такий він увесь чепурний та охайний, що мені одразу хочеться кудись заховати свої брудні руки. - О Михайлику, бач де ми здибались з тобою! - радіють дідові очі і радіють сльозинки в них. (За М.Стельмахом) К-ІІ Завдання. Прочитайте речення. Які займенники вказують на предмет, які - на ознаку. А які - на кількість? Яким членом речення виступають займенники? За селом озера. Вони багаті на дичину. Я люблю теплі осінні дні. В такі дні приємно полювати. На озерах тисячі диких качок. Ніколи я не бачив стільки дичини. Напишіть над кожним займенником, до якого розряду він належить. К-ІІІ Завдання. Прочитайте, назвіть займенники. Визначте, до якого розряду належить кожен з них. Випишіть займенники, групуючи їх за значенням. 1. Ніхто не зіб`є зі шляху подібного до щастя - крокуємо ми. 2. Тепер жінка наша вільна, права усі має. 3. У колективі нічиєї межі не переореш. 4. Гречана каша сама себе хвалить. 5. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. 6. З того пива не буде ніякого дива. 7. Живуть між собою, як риба з водою. (З народної творчості) К-ІV Завдання. Спишіть. До якої частини мови належать виділені слова? Чому такі займенники називаються особливими? Мати забилась з розпачу, а жінки обступили її - тішили. І щось похмуро говорили чоловіки. - Та як, як звуть? Пилипко? Це ж він і є. До Розкопаної могили ще їхав з нами, а як в атаку кинулись, мабуть, тоді і забито його. Назвіть займенники 1Ї, 2ї і 3ї особи однини та множини. К-І Завдання. Іменники, що повторюються, замініть особовими займенниками він, вона, вони в потрібному відмінку або займенником його, що має значення приналежності (присвійності). Запишіть. 1. Коли перед постом відкрилась у цвіту вся земля, коли заспівала вся природа, тоді і поетові захотілося співати разом з природою. 2. Вся кругом земля стала землею колгоспника, землею чесного трудівника, і де тільки тепер трудівник не ступає, землю рідною називає. Яким за будовою є перше речення? К-ІІ Завдання. Іменники, що повторюються, замініть особовими займенниками він, вона, вони в потрібному відмінку або займенником його, що має значення приналежності (присвійності). Запишіть. 1. З Волги на Одер дорога далека, по дорозі ми ходили в буремні літа. 2. Напроти командира стояв високий боєць. За плечима у бійця - ручний кулемет. Коли командир подивився на обличчя бійця, командирові показалося обличчя дуже знайомим. Яким за будовою є перше речення? К-ІІІ Завдання. Запишіть, розкриваючи дужки. Визначте підмети і присудки. Поясніть написання виділених слів. 1. Ви (рад, раді). 2. Ви (гордий, горді). 3. Який ви (щасливий, щасливі). Якась ви (неуважна, неуважні) сьогодні. 5. Ви (один, одні) поїдете до табору. 6. Ви (прекрасна, прекрасні). 7. Ви сьогодні (хворі, хворий)?. 8. Ви така (стурбована, стурбовані). Розберіть синтаксично четверте речення (підмет, присудок, другорядні члени). К-ІV Завдання. Із поданими займенниками складіть речення. Від чого залежить наголос особових та зворотного займенників в родовом та знахідному відмінках? Наголошуйте: 1. до мЕне, від тЕбе, біля сЕбе, між когось, але (знав) менЕ, тебЕ, себЕ, когось. Чи спостерігається порушення літературного наголошування займенників у мові учнів вашого класу? К-І Завдання. Прочитайте речення й запишіть. Підкресліть питальні займенники. Вимовте звуки у виділеному слові. 1. Ск…льк… в нього думок і мрій пов'язано з портретом цим! Ск…льк… сили в цім імені! (Мурат.) 2. Ч…й оце дім, хлоп'ята? Ч…й оце дім? (Барто). 3. Як… в нас виросли споруди! Як… енергія у нас! (Тич.). 4. В як…й ти школі навчаєшся і в як…й клас ходиш? К-ІІ Завдання. Чим різняться виділені займенники ліворуч і праворуч? У якій колонці речення вимовляються з питальною інтонацією, а в якій - з розповідною? Підкресліть питальні займенники, переписавши речення. Простими чи складними є речення правої колонки? Для чого служать займенники хто, що у складних реченнях?
Завдання. Складіть і запишіть кілька речень, в яких займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки в різних відмінках були б то питальними, то - відносними. Для чого служать займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки в складних реченнях? К-ІV Завдання. Напишіть п'ять - шість загадок, які починалися б питальними займенниками, та три - п'ять прислів'їв, до складу яких входили б займенники який… такий, яка… така, які … такі. К-І Завдання. Запишіть, вставляючи пропущені неозначені займенники. 1. І коли …з ворогів порушить кордони нашої Батьківщини, дістане від нас рішучу відсіч. 2. … з моїх товаришів збирається цього літа побувати в Каневі на могилі Шевченка. 3. Хай … з учнів допоможе Сергієві виконати завдання з мови. 4. … з хижих птахів шкодять людині, нападаючи на свійську птицю. 5. Я хочу написати статтю в стінгазету про … з кращих учнів нашого класу. 6. … науковий гурток дасть можливість розвивати твої знання. 7. … із знатних людей нашого села слід було б запросити на шкільний випускний вечір. К-ІI Завдання. Прочитайте. Правильно наголошуючи займенники. Спишіть, підкресливши займенники. Визначте відмінки займенників. 1. Взяли йогО, поставили Нa Савур - могилу… (Н.твор.) 2. І тільки часом вигадка така У кОгось із старших виникла. (Рильськ.) К-ІIІ Завдання. Запишіть. Замість крапок поставте відповідні займенники, подані у довідці. 1. … не знайдете ви таких теплих і таких сердечних слів про молодь, як у народних піснях. 2…. Не заважає зараз юнакові стати тим, ким він хоче. 3. … перешкоди не стоять тепер і перед дівчиною. 4. Вона сама обере і прокладе собі шлях, … не відчуваючи в … своєї нерівності з чоловіком. 5. І, звичайно, … не проміняє вона свій щасливий труд. 6. … не віддасть молодь свого власного щастя, свого життя, крім свого народу і землі! Для довідок. Нікому, будь-чому, ніхто, ні на що, ні в кого, ніякі, ніскільки. К-ІV Завдання. Запишіть речення, розкриваючи дужки. 1. Не віддамо в житті (ні) кому того, що ти завоював. (Сос.) 2. Коли народ усім твоїм життям присягся діло праве боронити, його (ні) яким не розбить громом і жодним ок…аном не залити (Рильськ.) 3. Якби ви з нами подружились, б…гато б (де) чому навчились. (Шевч). 4. Ні, немає (ні) в кого, (ні) в кого отакого, як у нас, татуся. (Бичко). 5. Піску, кажуть, менше на всій землі, ніж зірочок тих у (якій) небудь частині неба. (Мирн.). 6. На (Щ, щ)уку хто(сь) бум агу в суд ода. (Гліб.). 7. За що ж, - (хто) небудь попитає (З, з)озуля (П, п)івня вихваляла? - За те, що (П, п)івень годить їй. (Гліб). К-І Завдання. Спишіть. Підкресліть займенники й визначте розряд за значенням та відмінок кожного з них. Його (Ш, ш)евченковим, словом український народ показав світові свою пр…красну, (не)в?янучу мову, з якої хижаки (не)випили й за багато століть «живущої крові», свою багату мову - засіб виразу дум і прагнень народу і джерело його втіхи і радощі. (Академік І. Білодід) К-ІI Завдання. Запишіть, вставляючи замість крапок потрібні за смислом присвійні й особові займенники у певних відмінках. 1. Ми патріоти, і кожний з нас за наш народ і за … Вітчизну все віддасть. 2. У … класі багато відмінників, а в … - ще більше. 3. Відшукай у … записах сьогоднішню задачу. 4. Усі … товариші - юнати. 5. На перерві підійшов до учителя. До … і звернувся за порадою. 6. У гаях прокинулися птахи, і від … співів дзвеніло повітря. (Панч.. 7. Коли бабуся виходила з … хатинки , діти завжди привітно віталися з … (Вишня.) К-ІIІ Завдання. Спишіть. Підкресліть вказівні займенники. Визначте їх рд, число, відмінок. Про науку й техніку часто кажуть - це розум народу. Про господарство - то народні прац…овиті руки. А з чим порівняти культуру? Мабуть, ото - душа народу, невмируща, пр…красна, неповторна його душа. К-ІV Завдання. Визначте, у яких реченнях займенник той, має вказівне значення, а в яких - підсилювальне при порівняннях. Зробіть синтаксичний розбір першого речення. 1. А в тій кузні коваль клепле, а в коваля серце тепле. (Франко). Як те море, біле поле снігом покотилося. (Шевче.) 3. Розійдеться їх слава, як той дим. (Гліб.) 4. У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. (Шевч.). Завдання. Розкрийте значення поданих стійких словосполучень, використавши слова для довідок. Введіть стійкі словосполучення у речення. Запишіть. Слова якої частини мови входять до стійких словосполучень? Ні з сього ні з того; сам собі як палець; сам собі на умі; і нашим і вашим; ні те ні се; про себе; сам на сам; сам собою. |
Дєвицької Наталії Миколаївни, вчителя української мови та літератури
середньої школи №292 Деснянського району міста Києва, вищої категорії
6 клас
Тестові завдання з української
мови.
"Лексика"
К-І"Лексика"
Завдання. Прочитайте.
1. Випішить загальновживані слова.
2. Випішить діалектичні слова
По плаях гуцули їздіть верхи. Інколи пастух забирається на самий грунь. Тут піднімаються кичері, недеї. Тут можна почути каню або гуторів, побачити білицю.
Природа, де живуть гуцули, багата рослинністю. Завжди чути шум фої. Поряд з смереками зустрічаються гаджуги. Ростуть тут і різні трави - одален, матриган, підойма та ін. Гуцули приписували їм чарівну силу.
(За М.Коцюбинським)
Для довідок. Плаї - стежки, грунь - верх, кичері - безлісні гори,
недеї - дикі верхи гір, каня - птах, гутори - дикі півні, білиця - білка, фоя -
гілля смерек, гаджуги - ряд ялин.К-ІІ
Завдання. Прочитайте.
1. Випішить запозичені слова.
Внаслідок економічних, політичних і кльтурних зв`язків між народами в українську мову ввійшло чимало слів грецької (огірок, корабель, парус, граматика), латинської (сцена, директор, міністр, комісія, канцелярія), французької (алея, бал, десант, оранжерея, портрет), німецької (галстук, штурм, лозунг), голландськаої (гавань, каюта, матрос, руль), англійської (джаз, джемпер, танк, футбол, бокс) так інших мов.
К-ІІІ
Завдання. Спішить речення.
Знайдіть у них професійні слова, підкресліть їх.
1. Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лепментами скибки
землі. (Тют.) 2. Прогрівати насіння найзручніше в звичайних термостиатах. (Ж.).
3. Грубі корми здрібнюють здебільшого на соломорізках і здрібнювачах. (Ж.). 4.
Землетруси іноді спричиняються до утворення скидів і зсувів у земній корі.
(підр.). 5. Декотрі гості були у свитах з драпу. (Н.-Лев.). 6. пильна увага до
ритміки, строфіки, евфонії вірша була властивою П.Г.Тичині. (Ж.).Знайдіть у них професійні слова, підкресліть їх.
К-ІV
Завдання. Спішить речення.
Знайдіть у них діалекті слова, підкресліть їх.
1. Ще буду мати час до справляння строїв. 2. Потім якесь пацання чимось плесковатим, наче хто хустя прав. 3. А ось, певне, вона у цьому пуделючку. 4. То солі нам тра купити, то запалок. (З творів Л.Українки). 5. Рівна, укатана возами, і зрідка й машинами бруківка йшла собі далі, широкою биндою вихоелювалася на пагорбі. 6. І пахло, пахло. Грибами, позьомками, старим листям, квітками. (З творів М.Олійника).
К-I
Завдання. Спішить речення.
Виділіть застарілі слова та неолоргізми.
1. На Джерисі була спідниця з темної пістрі та сорочка з темного полотна; в неї була голова заверчена наміткою. Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовто-гарячому полі. (Н.-Лев.) 2. А невістка змотала починки, полічила чисниці та пасма, скинула півміток з мотовила й сховала в свою скриню. (Н.-Лев.).
К-II
Завдання. Спішить речення.
Виділить у реченнях застарілі слова та неологізми.
1. Спасибі, отче! Та не гоже нам скарби ловесні дешево цінити. За книгу цю звели твоїм генцям ще вісімдесят гривен заплатити. (Коч.). 2. Воскресни, мамо! І вернися в світлицю-хакту; опочий, бо ти аж надто вже втомилась, гріціхи синовні несучи. Спочивши, скорбная, скеажи, прорци своїм лукавим гадам, що пропадуть вони, лихі... (Шевч.).
К-III
Завдання. Спішить речення.
Виділить у реченнях застарілі слова та неологізми.
1. Мчить - ще при сонці - загін амфібій. (Гонч.). 2. Вічно юною, незникною усмішкою всміхається зі стіни Мамай... (Гонч.). 3. «Не можу. Мій бетеер на таку бистрінь не розрахований», - вівдповів солдат офіційним тоном. (Гонч). 4. І густо - джмелиним роєм гучнів в огудинні- натинні вітер. (А. Мойсеєнко.).
К-IV
Завдання. Спішить речення.
Виділить у реченнях застарілі слова та неологізми.
1. Ще й місяця золочена дуга гойдається - сстодзвонить на льоту... 2. Листопадово день до грудей припав і кленово мені, й калиново... (А. Мойсієнко.) 3. З полудня ж наче вигодинюється... (Гуц.) 4. Кошлатий вітер-голодранець в полях розхристує туман. (Кост.).
К-I
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. Щасті ж вам і не забувайте свою альма матер!. Гадаю, нічого поганого вона вас не навчить... (Гонч.). 2. Громада збилася в купу, як овечки під дощ та лиху годину. Ніхто - ні пари з уст. (Мирн.) 3. Одна й друга дискусія були зовсім безплідні, бо переливали з пустого в порожнє. (Фр.) 4. Він, може б, так і не робив, та хтось із-за угла мішком його прибив. (Гл.)
К-II
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. П`яному і кози в золоті (Н.тв.) 2. Нам треба збити пиху комусь із хвальків, я завжди перемагаю їх колишнім авутомобілем, що був у нас аж два дні. (Стельм.) 3. Всі ж вони для неї, як різні, а якщо котрий збився з пуття, то за такого серце болить ще більше. (Гонч.) 4. Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою. (М. Вовч.)
К-III
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. Вона догадалась, що вже наговорила сім гречаної вовни, й прикусила язика. (Н.-Лев.) 2. Усі танцюють під Лялину дудку: що ясновельможна пані захоче, те й мусить бути. (Вільде.) 3. Чорна кішка пробігла між ними і сполохнула той лад, який досі був. (Мирн.) 4. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить. (Гл.)
К-IV
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. Вона й справді нікого не обмовляла, не виносила з хати сміття, але була не від того, щоб послухати всячину десь біля магазину. (Мур.) 2. Не журиться Катерина і гадки не має - У новенькій хустиночці в вікно виглядає. (Шевч.) 3. Одна й друга дискусія були зовсім безплідні, бо переливали з пустого в порожнє. (
Тема. Морфологія. Орфографія. Самостійні та службові частини мови.
Мета: виробити уявлення про те, що вивчає морфологія; осмислити ознаки частини мови; розвивати вміння аналізувати мовний матеріал; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до української мови.
Тип уроку: формування вмінь і навичок на основі знань.
Обладнання: підручники, опорна таблиця, сигнальні картки.
Хід уроку
І. Оголошення теми та мети уроку, визначення мети уроку учнямиЛексико-орфографічна робота «Поетична хвилинка».
Прослухавши текст, назвати частини мови, чим вони відрізняються.
Частини мови
Чи ти задумувавсь, відкіль оті
у нашій мові злитки золоті?
Як намистинки, диво калинове —
частини мови!
Який співець, поет, який письменник
уперше слово вигадав — іменник!
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло — визначати речі, —
Ім’я, найменування і наймення:
робота. Біль. І радість. І натхнення.
Ну, а візьмемо назву дієслово,
само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу до нього не навів,
а вже до півдесятка дієслів.
Прикметник дасть іменнику — предмету
якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі ‘
число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
за кого він у мові? За іменника!
(Хоч може цей наш скромний посередник
Замінювать числівник і прикметник).
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
ознаки різні виражать при слові.
Сполучник каже: скромну роль я маю,
але слова у мові сполучаю.
А частка мовить: слово я службове,
але людині чесно я служу.
І будьте певні, в інтересах мови
І так, і ні, де треба, я скажу.
А вигук може пролунать як дзвін,
У мові, мабуть, найщиріший він!
— Ура! — гукнеш ті друзям неодмінно. —
Сьогодні з мови я дістав «Відмінно».
Частини мови! Назви наче й звичні,
полюбиш їх — красиві, поетичні!
«Відмінно» заслужив ти. Знав — чудово.
Це за любов — найвища з нагород.
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені.
Й підхопив народ! (Д. Білоус)
II. Актуалізація опорних знань
1. Робота з опорною таблицею. Пригадати частини мови, поділ їх на групи.
2. Бесіда.
— Чому називаються частини мови самостійними? (Бо мають граматичні ознаки, відповідають на питання, виступають членами речення).
— Чому називаються частини мови службовими? (Бо служать для зв’язку слів у словосполученні та реченні, а також частин у складному реченні; не відповідають на питання, не мають граматичних ознак, не виступають членами речення).
3. Записати речення.Визначити тему твору. Назвати частини мови, визначивши самостійні, та службові.
...Це все навічно:
Мама,
Україна,
І отчий дім, і школа.
Назавжди. (А. Солодовникова)
III. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
1. Слово вчителя. Читання казки про частини мови.
За синіми морями, за темними лісами, за високими горами пролягли межі країни Морфології, у якій правила королева. Країна була невеличка за розмірами — усього 10 князівств:
Іменник, Прикметник, Займенник, Числівник, Дієслово, Прислівник, Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук. Але багата була Морфологія.
Кожне князівство займалося своїми справами. Іменник об’єднав усі живі і неживі предмети і називав їх. Прикметник вказував на їх ознаки. Числівник міг швидко й чітко перелічити все населення країни. Дієслова захоплювали всіх своєю працелюбністю, енергійно і з готовністю завжди виконували будь-яку справу. А якщо хтось втомлювався, Займенник його замінював, а тому що він був дуже тактовний, то не називав тих, кому була потрібна допомога. Прислівник же завжди контролював, хто як працює: гарно чи погано, хто вийшов працювати ввечері, а хто вранці.
А такі князівства, як Сполучник, Прийменник, Частка, Вигук були ледарями, працювати самі не хотіли, ніякої дії не виконували.
Королева країни Морфології розсердилася — вона не любила ледарів — і зробила їх слугами, примусила допомагати жителям усіх князівств.
Отже, ми вже з вами простежили, що країна Морфологія розпалася на 6 самостійних князівств: Іменник, Прикметник, Займенник, Числівник, Дієслово, Прислівник; 3 службових: Сполучник, Прийменник, Вигук.
2. Робота з підручником
Самостійне читання про розділи мовознавчої науки морфологію та орфографію. (З метою закріплення теоретичного матеріалу.)
3. Комбіноване проблемне завдання для груп.
1-ша група. Переписати текст, пояснити його зміст.
2-га група. Згрупувати частини мови.
3-тя група. Перше та останнє речення розібрати за членами речення.
Солодка земля
Босоніж стежка побіжить
левадою в городи...
Як любо тут
Як славно жить —
Серед цієї вроди.
Кохаю край наш дорогий,
Що зветься Україна.
Вітчизні хочу я своїй
зрости достойним сином.
Є в світі зваби немалі,
Але до рідної землі
збайдужітись не можна,
Люби, шануй, піднось до зір
її пісні і мову.
Нема солодшої, повір,
за неї, пречудову. (В. Коломієць)
4. Виконання вправ у групах:
- вправа, за підручником (1
група),
- вправа, за «Дидактичним
матеріалом з української мови», 6 кл., Мельничайко В. Я. (2 група),
- вправа «Українська мова», 6
кл., О. Глазова, матеріали до уроків (3 група).
1. Відредагуйте текст. Поставте щодо нього питання до своїх товаришів. Будьте готові дати відповіді на поставлені питання.
2. Випишіть з нього:
1-ша група – іменники
2-га група – прикметники
3-тя група – дієслова.
Щоб засвоїти норми літературної мови – це тривалий процес. Цей тривалий процес починається з опанування літературної мови у дитинстві. Коли самий активний вплив має мова батьків та навколишнього середовища.
Згадаймо, як творчо підходив до мовного навчання видатний український педагог В.О.Сухомлинський. В.О.Сухомлинський учив дітей з самого молодшого віку пізнавати щодня, щогодини прекрасне в слові. Бачити в красі мови красу життя. Розвивати уміння образно мислити. Прищеплював любов до багатства рідної мови. Без такої любові людина буде глуха і до скарбів інших мов. Не сприймати їх.
IV. Підсумки уроку
1. Лінгвістична вікторина.
1) Назвіть розділи мовознавчої науки, які вивчають частини мови та їхнє написання? (Морфологія, орфографія)
2) Яка частина мови вказує на предмет, але не називає його? (Займенник)
3) Хто перший упорядкував словник українських слів із поясненням їхнього значення? (Б.Грінченко)
4) Назвіть синоніми до слова говорити. Які це частини мови?
2. Методом «мікрофон учні пропонують свої підсумки, виходячи з поставленої кожним із них на початку уроку мети.
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал
вправа
з самостійно вибраного тексту (5-6 речень) виписати слова, згрупувавши їх за частинами мови (2 група);
заповнити «анкету»-довідку «Україна» (3 група):
Повна назва країни.
Територія.
Населення.
День і рік народження країни.
Державні символи.
Моря, що омивають територію.
Найбільші ріки.
Гори.
Найбільші міста.
Тема: Діалог. Типи діалогічного
мовлення.
Трилог. Полілог. Вітання.
Уроки розвитку мовлення для 5 кл.Трилог. Полілог. Вітання.
Яке “помагайбі”, таке й “доброго здоров'я”
|
Народна творчість.
|
Після цього уроку учні зможуть:
- розрізняти діалог, монолог, трилог, полілог;
- користуватися додатковою літературою з виучуваної теми;
- вдосконалити навички роботи в малих групах;
- частіше поважати сказане слово і слідувати за чистотою своєї мови і мови однолітків;
- культурно вживати іменники у Кл. відмінку:
- знаходити відповідне місце займенникам Ти і Ви у своїй мові;
- вітатися зі знайомими і незнайомими людьми.
Обладнання: дошка, крейда, пам'ятка-плакат (розподіл ролей у вправі
“Коло ідей” Ольга Корніяка “Мистецтво ґречності”, роздатковий матеріал для
роботи у групах, Борис Антонечко Давидович “Як ми говоримо”.- розрізняти діалог, монолог, трилог, полілог;
- користуватися додатковою літературою з виучуваної теми;
- вдосконалити навички роботи в малих групах;
- частіше поважати сказане слово і слідувати за чистотою своєї мови і мови однолітків;
- культурно вживати іменники у Кл. відмінку:
- знаходити відповідне місце займенникам Ти і Ви у своїй мові;
- вітатися зі знайомими і незнайомими людьми.
Хід уроку:
І. Мотивація.
Сьогодні у нас нова інтерактивна технологія. Але спочатку перевірю з якими знаннями все прийшло на урок:
1. Мікрофон кожній групі. Назвати слова ввічливості, прислів'я, приказки, фразеологізми, вжиті за один день.
2. Продемонструвати різні мовленнєві ситуації з використанням прочитаного.
3. Розгляд таблиці-плакату “Коло ідей”.
II. Представлення теми та очікування навчальних результатів.Сьогодні у нас нова інтерактивна технологія. Але спочатку перевірю з якими знаннями все прийшло на урок:
1. Мікрофон кожній групі. Назвати слова ввічливості, прислів'я, приказки, фразеологізми, вжиті за один день.
2. Продемонструвати різні мовленнєві ситуації з використанням прочитаного.
3. Розгляд таблиці-плакату “Коло ідей”.
Ми сьогодні працюємо в такому режимі:
- повторюємо Кл. відмінок іменників;
- пригадуємо уживання займенників Ти, Ви;
- поглиблюємо знання про діалог і вивчаємо полілог, тривог;
- засвоюємо етикет вітань.
А після цього уроку ви зможете:
- поглибити тривог, полог;
- поважати сказане слово і частіше слідкувати за чистотою своєї мови і мови однолітків;
- культурно вживати іменники у Кл.в.;
- знаходити відповідне місце займенника Ти, Ви у своїй мові;
- вітатися чемно знайомими і незнайомим людьми.
III. Надання необхідної інформації.
Виконання завдань з карток: завчити й інсценізувати.
Скільки мовців бере участь у розмові? Як називається така мова?
1 гр.
Петро. Но серце моє замирає, начувається для себе великого горя... Братику Миколо, ти говорив мені, що ти їх родич, чи не можна тобі довідатися о сватанні Наталки. Нехай буду знати свою долю.
Микола. Чому є не можна? Коли хочеш, я зараз піду і все розвідаю. Та ти скажи мені, чи говорити Наталці, що ти тут?
Петро. Коли вона свободна, то скажи за мене, а коли заручена, то лучче не говори. Нехай один я буду горювати і сохнути з печалі. Нащо їй вспоминати об тім, якого так легко забула!
(І. Котляревський)
2 гр. Мотря вибігла і вгледіла свого півня. Півень тяг ногу по землі.
- Чого це ви, мамо, перебили моєму півневі ногу? - гукнула Мотря через тин до Кийдашихи.
- А то ж хто? А як ще раз твої кури підуть на наші огірки, то я їх поріжу та поїм.
- То й заплатите! Хіба в нас волості нема, - говорила Мотря. - Не було пак вам на городі місця для огірків; насадили під самим перелазом, Карпе, чи ти бачиш, що то таке?
- А що півень ногу волочить, - обізвався спокійно Карпо.
- Карпе! Піди до матері та скажи їй, нехай вона другий раз не б'є моїх курей, - чіплялась Мотря.
- Карпе! Чи ти чуєш, чи тобі позакладало? - кричала Мотря.
Карпо стояв і дивився на півня.
- Карпе, чи ти глухий, чи та хочеш мене з світу зіграти? Піди та вилай свою матір.
- Іди та лайся, аж до самого вечора, - сказав дуже спокійно Карпо.
(І.Нечуй-Левицький).
3 гр.Стеха. Усе! Здається, що все. Стривай, лишень, чи не забула чого. Рибо, м'ясо, баранина, свинина, ковбаса, вишнівка, слив'янка, мед, венгерське - усе, усе. Тут і їстівне, і випити. Коли б лишень гості. Та що вони так довго баряться? І напоумило ж сідоусого у таке свято, коли добрі люди тільки колядують, сподіватися гостей, та й ще яких гостей! Старостів од такого ж старого дурня, як і сам. Побачимо, що з того буде. Негріте залізо не зігнеш. А якби не крився та порався б зо мною отак тижнів за два до свят, то певна уже була б річ, а то схаменувся на самісінький святвечір та й ластиться: І сяка, й така, і розумна ти, Стехо: поможи! Я вже тобі і се, і те, і третє, й десяте". Побачимо, побачимо, як попадеться нашому теляті вовка піймати. Не сказавши ні слова дочці, за кого і як хоче віддати, думає, що наша сестра - коза: поженеш, куди схочеш.
(Т.Шевченко)
Отже, монолог - це розмова, роздуми однієї людини; діалог -
розмова двох людей, трилог - трьох людей, полілог - більше, ніж
трьох. Полілог, у якому є ведучий, називається керованим. Ведучий ставить
питання, називає мовців. Полілог, у якому ведучого немає, називається
некерованим. IV. Інтерактивна вправа “Коло ідей” завдання для груп.
1 гр.
Написати імена і по батькові у Кл.в. своїх учителів, батьків, товаришів, братів, сестер.
Як звертатися до адресата, коли невідомі ім'я і по батькові?
Пан... учител..., пан...учильк...,
Пан... професор..., шановн... пан...
Судд..., пан... прокурор..., пан...
Міністр..., пан... Президент....,
Високо достоин.... Отч..., Всечеснійш... Отч...., Отч... Парох..., Ваш.... Преосвященств..., Ваше... Святості..., Високопреосвященнійш.... Владик...., Митрополит....
• Побудувати діалог за ситуацією: ти хочеш зрозуміти Біблію і відвідувати в церкві заняття, що проводяться щотижня. Розпитай про все священика, використовуючи звертання із попередньої вправи.
? Як правильно: поступаємо чи вступаємо в університет.
Побудувати трилог
Коли вживаємо займенники Ти, Ви?
Ось тоді за гуцульським Косовом
Вже кінчається косовиця...
З полонини худоба вертається.
Мов яйце-райце розбивається,
Й на сватання жених збирається.
- Дуж... легіню?
- Добре, як....?!
- Вищ... за бука,
Нижчю трави.
- Як ся має...?
- Добре! Миром!
Заходь... в хату
З добром
(С.Пушик)
Дати відповідь (усі можливі варіанти) на запитання:Вже кінчається косовиця...
З полонини худоба вертається.
Мов яйце-райце розбивається,
Й на сватання жених збирається.
- Дуж... легіню?
- Добре, як....?!
- Вищ... за бука,
Нижчю трави.
- Як ся має...?
- Добре! Миром!
Заходь... в хату
З добром
(С.Пушик)
Як можна подякувати? У якій формі, як можна зробити зауваження дитині, добре знайомому одноліткові, старшому за віком незнайомому хлопцеві, бабусі ячи дідусеві, учителю?
Побудувати діалог:
2 гр.
а) хлопчика і бабусі-сусідки, яка розпитує про свою приятельку-бабусю цього хлопчика;
б) учителя з учнем, який постійно запізнюється на уроки.
Чи завжди займенник воно відповідає роду того іменника, якого він
заступає? Чому?
Побудувати полілог.
3 гр.
• Скласти словничок вітань і прощань вранці, в обід, ввечері. Хто ввічливіший і вихованіший? Яку роль тут відіграють жести і міміка?
Скласти тривог за прислів'ям "Яке помагайбі, таке й доброго здоров'я".
Доповніть рубрику "Хто має вітатися першим" Першим вітається:
Молодший зі....;
Чоловік, із....;
Підлеглий з....;
Учень з....;
Дитина з....;
Жінка зі....;
Ветерана праці....;
Гості з.....;
Студентка з....;
Як правильно: привітатися "за козацьким звичаєм" чи привітався "по козацькому звичаю"?
V. Підбиття підсумків (рефлексія)
Чи навчились будувати тривог, полілог?
Чи вміємо ми вітатись?
Поради на майбутнє від груп:
Вивчи, добре повтори Кл. відмінок іменників.
Уміння подивитися на себе самого очима співбесідника - одна з найважливіших ознак правильного спілкування.
Ти, Ви - мовні засоби етики, вживати їх потрібно для досягнення доброго тону і стилю.
Першим вітається той, хто ввічливий і вихований.
VI. Домашнє завдання.
Підготувати плакати, реклами, діалоги, монологи, полілоги і т.д.
Як пишеться слово "будь ласка"?
Словотвір: Поняття про твірну
основу й похідне слово.
Афіксальні способи творення слів.
Мета уроку: допомогти п'ятикласникам зрозуміти суть понять твірна
основа й похідне слово, з'ясувати особливості творення слів, відмінність
словотвірного аналізу від морфемного; Афіксальні способи творення слів.
прищеплювати учням уміння самостійно здобувати знання, спонукати їх до пошукової діяльності;
сприяти розвиткові активного мислення школярів, стимулювати дух відкриттів;
викликати інтерес до програмового матеріалу, бажання глибше пізнати мовні скарби.
ХІД УРОКУ:
Учитель. Учні! Я сподіваюся, що сьогодні ви зумієте заповнити чисту сторінку нашого уроку глибоким змістом, ближче пізнаєте слово, відкриєте нові його грані.
Актуалізація чуттєвого досвіду учнів.
СИЛА СЛОВА
- Якось відомий український поет Володимир Сосюра в одному із своїх творів заявив “Я знаю силу слова” А чи знаєте її ви?
Методичні рекомендації
Учитель звертає увагу учнів на прикріплений на дошці плакат із написом “Словом можна…” і пропонує закінчити думку.
Варіанти відповідей:
розвеселити,
|
принизити,
|
розрадити,
|
приголомшити,
|
вселити надію,
|
поранити,
|
переконати,
|
убити,
|
ощасливити,
|
зцілити,
|
зганьбити,
|
причарувати,
|
образити,
|
возвеличити, очистити душу тощо
|
Після цього вчитель перегортає плакат, що був почеплений зворотним боком, і зачитує “Словом можна вбити і оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і зародити невіру, надихнути на працю і скувати сили душі… Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину” (В. Сухомлинський).
Зіставлення змісту цитати з міркуваннями учнів.
Коментування двох найяскравіших, на думку п'ятикласників, граней слова.
КРАСА СЛОВА
(робота в малих групах)
(робота в малих групах)
Слів у мові мільйон, вибирайте
найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, - як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони наші -
Мелодійні, дзвінкі, українські слова
Олесь Лупій
Кожна група має пригадати і протягом трьох хвилин записати на розданих
паперових “листочках” найпоетичніші та наймелодійніші українські слова, а потім
“прибрати” ними Дерева мови.Кожне з них, лиш торкни, - як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони наші -
Мелодійні, дзвінкі, українські слова
Олесь Лупій
Перевірка виконаного завдання.
Учитель відзначає, чиє Дерево мови виявилося наймелодійнішим
Для довідки: Словничок найпоетичніших і наймелодійніших українських слів (укладений учнями)
Б. Багаття, бандурист, барва, барвистий, барвінок, батьківський, бджола, безгоміння, бездоріжжя, безмежжя, безпека, бентежити, берегиня березень, білолиций, білоцвіт, благати, Благовіщення, благословляти, блакить, Бог, Богдан, бриніти, брунька, будівля, булава, буття.
В. Васильки, ватра, велетень, велич, величавий, веління, верховина, верховіття, веселка, веселковий, весілля, весняний, вечеря, вечеряти, вечоріти, вечорниці, вечоровий, визволяти, вимріювати, вирій, височінь, височіти, вишиванка, вишивати, відгомін, відлуння, відродження, відчайдушний, вінець, вінчання, віра. вірувати, вітання, вітрило, вітровій, Вітчизна, віхола, віч-на-віч, вогнище, водограй, волелюбний, волошка, волошковий, воля, врода, вродливий, всесвіт, вщерть.
Г. Гетьман, гілля, гіллястий, глибінь, гожий, голубка, гомін, гомоніти, горицвіт, горлиця, грайливий, громада, гроно, грудень, гукати, гущавина.
Д. Далечінь, деревій, джерело, джміль, дзвінкий, дзвінок, дзеленчати, дзеркало, дивовижний, дивосвіт, діброва, діяння, добірний, добродій, довкілля, доля, досвітки, достаток.
Є. Єдиний, єднання.
Ж. Жаданий, жайвір, живиця, життєлюбний, жовтень, жупан, жура, журавка, журба, журитися, журливий.
3. Завія, заграва, зажура, заквітчаний, залюбки, заметіль, замріяний, заповіт, запорожець, заручини, зачарований, звеличувати, зелень, зело, зілля, зірниця, злагода, зміцнювати, знамено, знічев'я, зорепад, Зореслава, зорецвіт, зоріти, зоря, Зоряна, зоряний, зусилля.
І. Іванна, імення, іскристий.
К. Калина, калиновий, кароокий, квітень, квітувати, клекіт, клекотіти, кобзар, колиска, колисковий, коломийка, колос, колосистий, колядка, коханий, кохання, крадькома, краєвид, країна, крайка, крайнебо, красень, красуня, краянин, краяти, кремезний, крило, криниця, крислатий, круча.
Л. Лагодити, ладо, ласкавий, ласощі, ластівка, ластовиння, латаття, лаштуватися, левада, леґінь, легіт, лелека, лелія, леліяти, либонь, линути, липень, листопад, лицар, лоскотати, любий, любисток, любити, Любомир, любощі, лютий.
М. Мавка, маківка, мальви, мальовничий, малюнок, маляр, мандрики, мандрівка, мандрувати, матуся, мереживо, мережити, метелик, милий, милосердя, милуватися, міркувати, міць, мова, мовити, мрія, мріяти.
Н. Навмання, надвечір'я, надія, наймення, намисто, настрій, натхнення, нащадок, небіж, небога, небокрай, небосхил, ненька, необачний, неозорий, неповторність.
О. Оберіг, обмаль, обрій, обшир, оздоблення, окраєць, окраса, окрилений, оселя, осокір, осоння, очерет.
П. Падолист, паляниця, пахощі, пелюстка, перевесло, перекотиполе, перелесник, перлина, пестити, пестощі, писанка, підвіконня, піднебесся, підсоння, плекати, плесо, пломеніти, пломінь, побожний, побратим, повінь, погідний, полонина, полум'я, полуниця, поступ, потік, призьба, присмерк, провесінь, пролісок, птаство, пуп'янок.
Р. Рілля, родина, розкішний, розлогий, розмаїття, розмай, рута.
С. Самота, світанковий, світанок, світати, світлина, світлиця, світлочолий, Свят-вечір, святиня, Святослав, серпанок, серпень, сизокрилий, сіножать, січень, солов'їний, соняшник, сопілка, сорочка, спалах, сподівання, стезя, стеля, століття, Стожари, стрічка, струмок, суджений, сузір'я, сумління, сумувати, суниця, суцвіття, сяйво.
Т. Талан, таємниця, творець, творіння, терези, течія, тополя, травень, трембіта, трудівниця, тужити.
У. Увінчатися, узлісся, уквітчати, Україна, усмішка.
X. Химерний, хист, хлібодар, хуга, хурделиця, хуртовина, хустина.
Ц. Цілющий, цінність.
Ч. Чар-зілля, чари, чарівник, чарівниця, червень, черешневий, черешня, чесноти, чорнобривий, чорнобривці, чорнозем.
Ш. Шанувати, шелест, шепіт, шепотіти, широчінь, ширяти.
Щ. Щебетати, щедрий, щедрівка, щедрувати, щирий, щирість.
Ю. Юність, юнь.
Я. Яблуневоцвітно, яблуня, ясен, ясноокий, ясночолий.
Засвоєння нового матеріалу. Творення слова.
Учитель. Працюючи зі словом, розкриваючи його красу й силу, ви мали змогу водночас заглянути в бездонну поетичну душу рідного народу, замислитися над тим, якими скарбами володіє кожен із нас.
Мабуть, вам буде цікаво дізнатися, як же творяться слова, що відіграють таку важливу роль у нашому житті.
Про це ви довідаєтеся з нового розділу мовознавства, який називається словотвором.
Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Введення в тему:
“У кожного слова своя словотвірна доля. Однак слова не існують ізольовано одне від одного, вони живуть цілими родинами”. (Клименко Н.Ф. Як народжується слово. - К., 1991.-С.5). І в цьому легко пересвідчитися.
Завдання.
Доберіть до слова “творити” якнайбільше спільнокореневих слів.
Творити - творець, творчий, творчість, творіння, витвір, витворений, створення, твір, співтворчість, створити, перетворити, перетворений, відтворити, творитися, творчо, новотвір тощо.
- Уважно розглянувши записане, переконуємося, що одне слово може утворюватися від іншого спільнокореневого слова. Доведімо це на конкретних прикладах.
Завдання.
Відшукайте словотвірну пару словам.
(Учитель по черзі називає слова, вибираючи їх з утвореного гнізда споріднених слів).
творчість - ?... (творчий)
творець - ?... (творити)
перетворити - ?... (творити)
створити - ?... (творити)
створення - ?... (створити)
- Як творяться слова в мові?
Експрес-висновки:
1) слова творяться від інших спільнокореневих слів, наявних у мові;
2) завжди існує словотвірна пара:
|
Самостійне опрацювання учнями навчального матеріалу (робота в чотирьох групах).
Методичний коментар.
Учні отримують індивідуальні картки “П'ять кроків до успіху”, де нову інформацію поділено на невеликі частини - “кроки”, структура яких однотипна: кожна міні-частина, крім теоретичних відомостей, містить завдання, що вимагає практичного вирішення, і завершується постановкою проблемного запитання.
Такі “кроки” передбачають самостійне поетапне засвоєння учнями певної порції програмового матеріалу та участь у діяльності, спрямованій на осмислення здобутих знань.
Усі спірні питання, що виникають під час роботи, обговорюються в групах. У разі потреби учень може звернутися за консультацією до вчителя.
Інструкція “ЯК ПРАЦЮВАТИ З
“КРОКАМИ”
1. Ознайомся з теоретичною базою першого “кроку”, добросовісно вивчи
запропонований матеріал. 2. Придумай і запиши заголовок.
3. Виконай практичне завдання.
4. Знайди на звороті картки правильну відповідь і звір зі своєю.
5. Якщо твоя відповідь правильна, переходь до обдумування проблемного запитання; якщо ж допущено помилку, ще раз опрацюй теоретичний матеріал даного “кроку”.
6. Запиши висновок, попередньо обговоривши його в групі. Тільки після цього переходь до наступного “кроку”.
П'ять кроків до успіху
Перший крок “..........”(“Похідні й непохідні слова”)
Теоретична база:
Словотвір - розділ науки про мову, що вивчає закони творення слів.
Усі слова в українській мові щодо творення можна поділити на дві групи: похідні й непохідні.
Похідні - це слова, які утворюються від інших слів.
Наприклад: весняний (від слова “весна"), вивчити (від слова “вчити”).
Непохідні - це ті слова, утворення яких не можна пояснити. Наприклад: сад, степ, п'ять, свій.
Завдання на осмислення здобутих знань:
У кожному рядку підкресліть прямою лінією похідні слова:
А. Мова, мовний, прамова.
Б. Вірність, віра, вірно.
Для самоконтролю:
А. Мовний, прамова.
Б. Вірність, вірно.
Проблемне запитання: Які слова (похідні чи непохідні) є предметом вивчення словотвору? Чому?
Твій висновок:……………………………………………………………………………………………………
Другий крок “..........”
(“Що таке твірна основа?”)
Теоретична база:
Основним поняттям розділу “Словотвір" є твірна основа.
Твірна основа - це основа, від якої утворюється інше слово. Щоб визначити твірну основу, потрібно:
а) дібрати слово, від якого утворене подане;
б) зіставити їх та виділити спільну для обох частин. Це і буде твірна основа.
Завдання на осмислення здобутих знань:
Визначте твірну основу підкреслених вами похідних слів.
Для самоконтролю:

Вона позначається прямокутною скобкою (див. приклад) і
виділяється у дібраному слові.
Твірною основою може бути не тільки основа, від якої утворюється інше слово,
а й ціле слово.Наприклад:

Чи однакові поняття “твірна основа” й “основа слова” (термін, який використовуєте в розділі “Будова слова”)?
Твоє міркування:……………………………………………………………………………………………………
Третій крок “..........”
(“Основні засоби творення слів”)
Теоретична база:
Нові слова можуть утворюватися за допомогою префіксів чи суфіксів (афіксальним способом) або без них (безафіксним способом).
Префікс (чи суфікс), за допомогою якого твориться інше слово, називається СЛОВОТВОРЧИМ ПРЕФІКСОМ (СЛОВОТВОРЧИМ СУФІКСОМ)

З'ясуйте, за допомогою яких засобів (словотворчого префікса чи словотворчого суфікса) творяться записані вище слова.
Для самоконтролю:

Твоє спостереження:………………………………………………………………………………………
Четвертий крок “.........”
(“Афіксальні способи словотворення”)
Теоретична база:
Серед афіксальних способів творення слів виділяють:


За поданими словотвірними моделями (б, в) дайте визначення
префіксального й префіксально-суфіксального способів словотворення.
Завдання на осмислення здобутих знань:Укажіть, якими способами творяться проаналізовані слова.
Для самоконтролю
а) суфіксальним;
б) префіксальним;
в) суфіксальним;
г) суфіксальним.
Проблемне запитання:
Який афіксальний спосіб словотворення є найпродуктивнішим в українській мові? Доведіть це на конкретних прикладах.
Твоє відкриття: …………………………………………………………………………………………
П'ятий крок “..........”
(“Словотвірний аналіз”)
Теоретична база:
Щоб зробити словоотвірний аналіз, тобто пояснити як утворене слово, потрібно: а) визначити його твірну основу і словотворчий засіб; б) вказати, яким способом воно утворене.
Наприклад:

Завдання на осмислення здобутих знань:
Зробіть словотвірний аналіз слів (на окремому аркуші):
школяр, передсвятковий, Прикарпаття, прочитати.
Подані слова розберіть і за будовою.
Порівняйте обидва види мовного аналізу.
Проблемне запитання: У чому полягає відмінність словотвірного аналізу від розбору слова за будовою?
Твоє дослідження: ………………………………………………………………………………………………
(“При словотворенні ми відповідаємо на запитання, від якого слова безпосередньо утворене аналізоване слово. Наш шлях при такому аналізі окреслений двома пунктами: від слова до слова. Коли ми здійснюємо поділ слова на морфеми, наш шлях пролягає іншим маршрутом - від слова до морфеми. Ми ділимо слова до кінця, до найменших компонентів, які мають значення” (Клименко Н.Ф. Як народжується слово. - К., 1991. - С. 16).
Перевірка роботи в групах.
А. 1-й спосіб. Презентація.
Проводиться жеребкування, згідно з яким кожна група представляє лише один “крок”. Члени інших груп мають право доповнити чи виправити сказане.
2-й спосіб. Бесіда за такими запитаннями:
- Як ви назвали кожен “крок”? (Запис заголовків на дошці).
- Які слова називаються похідними, а які - непохідними?
- Що є предметом вивчення словотвору: похідні чи непохідні слова?
- Зачитайте підкреслені вами похідні слова. Чому ви їх вважаєте похідними?
- Яке основне поняття розділу “Словотвір”?
- Що називається твірною основою? Як вона визначається?
- Чи може твірною основою бути ціле слово? Відповідь проілюструйте прикладом.
- Назвіть твірні основи підкреслених вами слів.
- Чи однакові поняття “твірна основа” й “основа слова”?
- Як можуть утворюватися слова?
- Що називається словотворчим префіксом?
- За допомогою яких словотворчих засобів творяться виділені вами похідні слова?
- Чим похідне слово відрізняється від твірного?
- Які вам відомі афіксальні способи словотворення?
- Що таке префіксальний (суфіксальний, префіксально-суфіксальний) спосіб творення слів?
- Якими способами творяться проаналізовані вами слова?
- Який спосіб є найпродуктивнішим в українській мові?
Б. Перевірка практичного колективного завдання.
Учитель збирає аркуші з виконаним завданням і розвішує їх на дошці, потім по черзі викликає представників груп, кожен із яких пояснює словотвірний і морфемний розбір одного слова, зіставляє зроблене в групах, виправляє помилки (якщо є така потреба). Наприкінці учні роблять висновок, чим словотвірний аналіз відрізняється від розбору слів за будовою.
Міні-практикум.
Завдання № 1
Відновіть пропущене слово в кожному рядку.
1. Добрий - ………. - добрішати.
2. ………. - учитель - учителювати.
3. Модель - ………… - моделювати.
Вид перевірки: взаємоперевірка.
Критерії оцінювання: за кожне слово, правильно відновлене в рядку, слід виставити по 1 балу.
· · ·
Завдання № 2
Третє зайве
Випишіть з кожного рядка слово, яке відрізняється від інших способом творення.
1. Учительський, приморський, думка.
2. Перебудова, навесні, бездоріжжя.
3. Віднести, вимріювати, уквітчати.
Вид перевірки: самоперевірка за поданим зразком.
Самооцінювання: за критеріями оцінювання попереднього завдання.
· · ·
Завдання № З
Поставте наголос. Поясніть спосіб творення підкреслених слів.
Визнання, пізнання, вимова, дробовий, занести, чорнозем, живопис, виразно, надворі.
Вид перевірки: зачитування слів, словотвірний аналіз підкреслених слів (письмово на дошці)
Самооцінювання за такими критеріями:
3 бали - в усіх словах правильно поставлено наголос;
2 бали - допущено 1 помилку в наголошенні слів;
1 бал - допущено 2 акцентуаційні помилки;
3 бали - правильно пояснено творення всіх підкреслених слів;
2 бали - допущено 1 помилку при словотвірному аналізі;
1 бал - допущено 2 помилки.
Виставлення п'ятикласниками підсумкових оцінок (шляхом додавання набраних балів за кожне завдання). Занесення оцінок до класного журналу (за бажанням учнів).
Підсумок уроку.
- Що нового для себе ви дізналися на уроці? Чим збагатилися?
- Чи задоволені результатами своєї праці?
Домашнє завдання (за вибором учнів).
№ 1. Напишіть лінгвістичну казку, використавши терміни з розділу “Словотвір”.
№ 2. Випишіть із словотвірного словника по 5 слів, утворених різними афіксальними способами. Вкажіть твірну основу кожного слова.
№ 3. Від кожного запропонованого слова утворіть кілька похідних різними афіксальними способами. Виділіть словотворчі засоби. Воля, добрий, ліс, правда.
Зразок виконання:

6 клас
Вічний двигун на ім'я словотвір
Вступне слово вчителя. Чи існує вічний двигун? Вчені скажуть -
ні.А мовознавство скаже - так! Таким вічним двигуном у мові є словотвір. Механізм словотвору діє без перепочинку, виготовляючи потрібні для людей слова. Кожне слово має свій рік, день, хвилину народження. Воно витворилося в сиву давнину чи недавно. Або з'явиться в майбутньому.
Як народжуються, творяться іменники - тема сьогоднішнього і двох наступних уроків.
У стосунках між людьми вічним двигуном є ДОБРО. Добрий вчинок викликає добрий вчинок. І так безкінечно.
Отже, сьогодні ми візьмемо участь у творенні іменників, навчимося правильно писати певні суфікси, слова, а ще - збагатимо свої серця добротою, м'якосердністю, будемо вчитися помічати і цінувати добро.
Потрібно вбирати у своє серце тепло душі, у голівки - знання, у власну лексику - слова, речення, які допоможуть вам вдома самостійно висловитись під час написання твору-мініатюри на задану тему.
Звучить пісня у виконанні Алли Кудлай “Добрі люди”).
Двері у країну доброго словотвору іменників відчиняться, якщо ми повторимо знання, отримані в п'ятому класі, за сонячною, усміхненою таблицею: «Способи творення слів».
“ЛАСКАВІ” СУФІКСИ.

Як приємно кожному із нас чути такі ніжні, щирі, теплі, дорогі слова, слова людяності й любові, слова, викупані у пелюстках людської душі. А називаються вони - пестливі. Творять їх такі ж ласкаві, щедрі, добросердні, милі суфікси: -ИЧК- (одна учениця закладає таблички з суфіксами на окремий стенд, і так до кінця уроку; до кожного суфікса учні називають і записують приклади слів, позначаючи суфікси; у цей час на дошці два учні роблять словотвірний розбір окремих із цих слів) - сестричка, водичка; -ЕЧК- - донечка, сонечко; -ИК- - носик, зайчик; -ЕНЬК- - місяченько; -УС- (ЮС)- - Валюся; -УН- - бабуня; -К- - рибка; -ОЧОК- - ставочок.
Немає більшого щастя, коли мама чує у відповідь: матінко, матіночко, матусю, мамусечко, мамонько, мамуню (під час називання цих слів можна показувати таблички, на яких записані ці слова).
Яким кращим, щасливішим було життя усіх нас, якби в кожній родині частими гостями були ці маленькі трудівники - ПЕСТЛИВІ СУФІКСИ.
У зошитах і на дошці учні записують 5-10 пестливих слів, які є назвами членів родини, тварин, рослин, позначаючи у цих словах суфікси.
Суфіксальним способом утворити іменники, вписуючи суфікси у порожні клітинки.
- Які суфікси потрудились цього разу?(Учні називають).
Два види роботи уже підказали нам, що більшість іменників творяться (яким?) - СУФІКСАЛЬНИМ способом.
Два учні на дошці роблять словотвірний розбір одного слова (доброзичливість, добродійство).
- Чи можна сказати, що усі ці слова - різні форми одного слова?
- А яким терміном можна об'єднати ці слова? - СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ.
- Який же спільний корінь цих слів?
- А як пояснимо лексичне значення даних слів? Які речення склали з ними?
Окремі учні мали випереджаючі завдання на картках - виписати лексичне значення цих слів і скласти з ними речень (по одному слову).
Розшифрувати ребуси (намальовані на окремих табличках).
Добре ім'я - найкраще багатство (один учень записує це речення на дошці і робить його синтаксичний розбір; інші учні у зошитах роблять словотвірний розбір слова “багатство”).
- Чому Т не прочергувалося із Ц? Навести приклади подібних слів письмово: братство, студенство.
- Записати твірне і новоутворене слово, де відбудеться чергування: будівник - будівництво, дворушник - дворушництво (пояснити лексичне значення слова), письменник - письменництво.
Доброму скрізь добре.
- Яким способом утворене перше слово? (Неморфологічний спосіб, перехід прикметника в іменник - звернення до таблиці).
Один учень на дошці робить синтаксичний розбір цього речення. Інші називають ще прислів'я про добро і милосердя (окремі учні мали індивідуальні завдання додому).
Робота за крилатими латинськими висловами (записані на індивідуальних картках):
- виразно прочитати (по одному);
- словотвірний розбір двох іменників:

- Яке слово належить до тих, що творяться неморфологічним способом? (Нещасний - перехід прикметника в іменник).
- Записати побільше іменників із суфіксом - -ЇСТЬ- (1 варіант), -НН- (2 варіант). В першу чергу ті слова, які можуть використатись у творі. На дошці - розбір кількох слів. Усне складання окремих речень.
Повторити за табличкою запитання відмінків іменників. Кілька учнів за ролями читають текст.
Юрасик - перший бабусин помічник. Тільки вона принесе відро з водою і ганчірку - хлопчик тут як тут. Кидає свої іграшки і швидко закочує рукава сорочки. Бабуся посміхається:
- Куди це ти, внучку, поспішаєш?
- Мити підлогу, - серйозно відповідає він і бере ганчірку.
- Ти грайся, сама помию.
- Ні, я сам, - нагинається над відром з водою Юрасик.
І вони починають мити підлогу. Хлопчик ретельно витирає підлогу під шафою, під ліжком, під столом, а бабуся миє посередині кімнати. Працюють мовчки. Іноді чути:
- Бабусю, у мене ганчірка брудна.
- Дай-но я виполощу.
Потім розставляють меблі на свої місця, застилають підлогу килимками. Коли і з цією роботою впораються, Юрасик запитує:
- А тепер що?
Бабуся йде до підвіконня.
- Квіти я вже полив, - посміхається хлопчик.
- Дякую. Тоді відпочивай.
Але Юрасикові нема коли відпочивати. Він сідає коло свого маленького столика і починає складати з пластмасових кубиків гараж для автомашини.
(М. Магера)
Учням під час прослуховування потрібно виписати в зошити кілька іменників -
не першооснови.Зачитати виписані слова, назвати способи їх творення.
- А скільки можна було виписати слів? - відповідь на це запитання вам дасть лото (одне на парту). На картці у розкреслених прямокутниках записані твірні слова. На окремих картках - афікси. Накласти афікси на твірні слова так, щоб утворились ті, що взяті з прослуханого тексту.
- Яким способом утворені майже всі ці слова? (Суфіксальним).
- Який суфікс найактивніший при творенні цих слів? (-ИК-).
- Які ще суфікси потрудились, щоб утворились іменники? (-НИК-: провідник, письменник, садівник; -АШК-, -УС-, -ОК-, -Н-).
- Яка різниця у словоотворенні слів: помічник (від іменника), провідник (від дієслова), письменник (від прикметника)?
- Яке слово утворене префіксально-суфіксальним способом? (Підвіконня (розбір).
- Яке слово утворене способом складання? (Автомашина).
Відгадати слова, утворені способом складання (окремі з них розібрати на дошці).
1. Видання в одному томі - ОДНОТОМНИК.
2. Засновник якогось вчення - ОСНОВОПОЛОЖНИК.
3. Частина стебла, що приєднує до рослини плід - ПЛОДОНІЖКА.
4. Наука про природу - ПРИРОДОЗНАВСТВО.
5. Період, що охоплює 1000 років - ТИСЯЧОЛІТТЯ.
6. Будівництво кораблів - КОРАБЛЕБУДУВАННЯ.
7. Штучне затримання снігу на полях для збереження вологи і захисту рослин від замерзання - СНІГОЗАТРИМАННЯ.
Закріплення.
- Яким способом твориться більшість іменників? (Суфіксальним, складання).
- Які суфікси із тих, з якими зустрічались сьогодні, найвживаніші? (-ІСТЬ-,-НН-, ПЕСТЛИВІ).
- Які ще способи творення іменників розглядалися сьогодні? (Префіксально-суфіксальний, перехід однієї частини мови в іншу).
- Які орфограми повторили?
(Подовження приголосних в іменниках середнього роду на -Я;
- правопис суфікса -СТВ-;
- правопис букв Е, И в пестливих суфіксах;
- правопис складних слів).
Оцінювання (протягом уроку учні, що виконували те чи інше завдання тільки правильно, отримували червону картку).
Домашнє завдання. Написати твір-мініатюру на тему, вказану на індивідуальній картці, враховуючи поради, записані на цій самій картці; використовуючи слова, словосполучення, речення, які звучали на сьогоднішньому уроці (картки, за якими учні працювали на уроці, вони беруть з собою додому). В іменниках позначити суфікси.
ЗРАЗКИ ДОМАШНЬОЇ КАРТКИ ДЛЯ
НАПИСАННЯ ТВОРУ-МІНІАТЮРИ
(кожен учень отримує індивідуальну картку)
№1
Написати твір на тему: “Уся сім'я вдячна татові за доброту”. Можна
використати речення: “Теплота людського серця - це чудесне випромінювання
збагачує душі людей, допомагає їм бути щасливими”.(кожен учень отримує індивідуальну картку)
№1
№2
Написати твір на тему: “Чудодійна сила усмішки”. У творі можна використати
такі сполучення слів: нічого не коштує, але дає багато; збагачує тих, кому вона
призначена, не збіднюючи тих, хто її дарує; триває мить, а в пам'яті
залишається інколи на все життя; вона - відпочинок для втомлених, денне світло
для тих, хто занепав духом, сонячний промінчик для...Урок закріплення занять, умінь і навичок з української мови.
Тема. Розбір прикметника як
частини мови.
Мета. Закріпити знання учнів про прикметники, зміцнити навички їх
правильного морфологічного розбору, творення та використання у власному
мовленні; підвищувати стилістичну культуру мовлення; розвивати логічне
мислення учнів, уміння аналізувати матеріал, робити висновки, узагальнювати.Обладнання. Підручник з мови для 6 класу, за авторами Г.Р. Перурій, Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова, Я.Г. Остафф, роздавальнии матеріал, таблиці, малюнки учнів та ілюстрації на зимову тематику, платівка " Пори року " П.І. Чайковського. Хід уроку. І. Повідомлення теми й мети уроку. ![]()
Білесенькі сніжиночки,
А ось так сприймав зимову пору року Іван Якович Франко, якого ми знаємо з
уроків літератури як відомого дитячого письменника, видатного поета -
революціонера, Великого Каменяра,вродились ми з води; легенькі, як пушиночки, спустилися сюди. Ми хмарою носилися від подиху зими і весело крутилися метелицею ми. Тепер ми хочем спатоньки, як дітоньки малі, і линемо до матінки - до любої землі... Матуся наша рідная холодна і суха, бо дуже змерзла, бідная, вона без кожуха.
Сипле, сипле, сипле сніг,
Читаючи цей вірш, в нашій уяві постає інший образ І.Я. Франка - ліричний і
мрійний.З неба сірої безодні Меріадами летять Ті метелики холодні. Одностайні, мов жура, Зимні, мов лихая доля, Присипають все життя, Всю красу лугів і поля. Білий килим забуття, Одубіння, отупіння Все покрив, стискає все До найглибшого коріння. Сипле, сипле, сипле сніг, Килим важче налягає... Молодий вогонь в душі Меркне, слабне, погасає. Питання. Які художні засоби переважають у цих віршах? Для чого їх використовують поети? На які питання відповідають дані епітети? Якою частиною мови вони виступають? Отже, що називається прикметником? Робота з підручником. Давайте, розглянемо, як зображує чарівну зиму Олександр Олесь, із творчістю якого ми ознайомимося пізніше на уроках літератури (ст. 128, впр. 255). (Учень виразно читає вірш). Які епітети тут використані? Прикметниками якого розряду вони виступають? Що ви знаєте про розряди прикметників? Наш сьогоднішній урок буде насичений зимовою тематикою, на якому ми з вами будемо вчитися визначати морфологічні ознаки прикметника. Отже, тема уроку - розбір прикметника як частини мови. (Мета теж оголошується). II. Перевірка вивченого (теоретичних відомостей і первинного засвоєння умінь та навичок). Вибірково - розподільний диктант. (Учні з тексту виписують у три стовпчики прикметники за розрядами). Прекрасна зимова пора надійшла непомітно. Так і хочеться пірнути з головою у м'який, пухнастий сніг! Зовсім недавно навівав нам сум холодний осінній дощ. А тепер ми бачимо за вікном неповторну, чарівну казку. Гуляючи зимовим лісом, діти бачили на снігу звірині та пташині сліди, які утворювали фантастичні візерунки. Милуючись красою лісу, вони трохи не наштовхнулися на ведмежий барліг. Повертаючись додому, друзі побачили, як із вовчої нори виглядали маленькі дитинчата.
Робота біля дошки. Завдання.Підкреслити прикметники. Визначити в них рід, число, відмінок. Високі сторічні сосни з червоними могутніми стовбурами стояли похмурою сторожею в засніженому зимовому лісі. Робота з таблицею. Учні по даних схемах вибирають відповідні речення та визначають у прикметниках рід, число, відмінок, групу і форму. 1. [q і q] 2. [q q, q] 3. [q, але q] 1. Зима - сувора, але прекрасна пора року. 2. Дуже приємно пробігтися по іскристому ніжному, пухкому, як вата, снігу. 3. А як приємно дивитися зимовим днем на прозоре і лагідне небо! 4. Я дуже люблю цю чарівну пору року! III. Робота над закріпленням знань, умінь, навичок. Творча робота. Учні пишуть невеличкий твір - мініатюру "Зимовий ліс" (2 - З речення), використовуючи прикметники. У написанні твору їм допомагають ілюстрації, які вивішує вчитель. Під час написання твору звучить музика П.І. Чайковського "Пори року". А в цей час вчитель читає свій твір. Як хороше взимку прогулятися по білосніжному зимовому лісу! Йдеш по лісовій засніженій хащі, ніби поринаєш в нескінченні глибокі купи хмар. А дерева простягають до тебе свої кошлаті, незграбні руки-віти, немов хочуть зупинити. Вони, як невтомні, старанні воїни-охоронці, зберігають спокій сонного казкового лісу. Та й добрий, привітний ліс турбується про них, вкриваючи гілля дерев пухнастою білою шубкою. Як їм пасує цей зимовий казковий одяг! Так приємно пройтися по лісу морозним сонячним днем, дихаючи зимовим свіжим повітрям! Ось недалечке стоять подруги - ялинки, одягнені в зелені оксамитові сукні. Вони ніби запрошують тебе до веселого, запального танцю. І ти, зачарований зимовою срібною казкою, починаєш кружляти навколо зелених пухнастих красунь А вони своїми задерикуватими, веселими поглядами ще більше бідбурюють тебе до безтурботних, безжурних танців. І коли ти, втомлений, збираєшся іти далі, вони, ніби на прощання, погойдують пишними, пухнастими гілками. До побачення, казковий ліс! (Після написання твору учні виписують з нього прикметники і розбирають їх як частину мови). IV. Підведення підсумків уроку. Учні роблять висновки самостійно. V. Завдання додому, інструктаж. Написати твір - мініатюру на тему "Зимовий день", використовуючи прикметники. Подані прикметники розібрати як частину мови. |
Якщо Ви помітили
помилку, виділіть необхідний
Робота з української мови Учениці спеціалізованої школи Деснянського району м. Києва Симоненко Тетяни
Числівник, як частина мови.
Числівником називається частина мови, яка позначає кількість предметів або
їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові. Кількісними називаються числівники, котрі позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Серед них виділяють власне кількісні (два, п'ять, вісімнадцять, сорок шість, сто); дробові (чотири восьмих, дві шостих, сім цілих три десятих); збірні (троє, шестеро, десятеро); неозначено-кількісні (кілька, багато, чимало). Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі або місце предмета в ряду однорідних. Вони відповідають на питання котрий! котра! котре! Порядкові числівники, подібно до прикметників, змінюються за родами, числами і відмінками. У реченні числівники можуть бути різними членами речення: І один у полі воїн (підмет); Семеро одного не ждуть (підмет, додаток); Одна ластівка весни не робить (означення). Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, додатка, означення, обставини: На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно; Басейн Дніпра має площу п'ятсот чотири тисячі квадратних кілометрів. За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Простими називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато; Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот. Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий). Відмінювання числівників За правилами української літературної мови відмінюються всі розряди числівників. Розглянемо основні правила відмінювання числівників. Виділяють декілька типів відмінювання кількісних числівників: 1. Відмінювання числівника один, (одна, одне (-о), одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті).
2. Відмінювання числівників два, три, чотири. Числівник два у називному і знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн.р. - два, жін. - дві).
Числівники п'ять - десять, числівники на -дцять і на -десят у непрямих відмінках мають паралельні (стилістично нейтральні) форми. У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування.
російська мова И. шестьдесят Р. шестидесяти Д. шестидесяти В. шестьдесят Т. шестьюдесятью П. (о) шестидесяти українська мова Н. шістдесят Р. шістдесяти (шістдесятьох) Д. шістдесяти (шістдесятьом) 3. шістдесят або шістдесятьох О. шістдесятьма (шістдесятьома) М. (на) шістдесяти (шістдесятьох) 4. Числівники сорок, дев'яносто, сто мають лише дві неоднакові відмінкові форми. У всіх непрямих відмінках, крім знахідного, що дорівнює називному, сорок, дев'яносто, сто мають закінчення -а:
7. Збірні числівники двоє, троє, четверо в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: двоє, двох, двом..., троє, трьох, трьом... Як числівник два відмінюються збірні числівники обидва, обидві, обоє. Збірні числівники п'ятеро - двадцятеро і тридцятеро мають у непрямих відмінках форми, що збігаються з вторинними формами відповідних кількісних числівників (у родовому, давальному, місцевому відмінках це форми на -ох, -ом, в орудному відмінку - обидві форми). 8. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини:
У дробових числівниках перший компонент відмінюється, як кількісний числівник, другий:
11. Після прийменника близько кількісний числівник обов'язково ставиться у родовому відмінку: близько ста сорока кілограмів, близько двохсот шістдесяти кілометрів, близько тисячі семисот сторінок. 12. Необхідно обирати правильну форму кількісних числівників при творенні складних слів (іменників і прикметників). Основними правилами є такі: 1) числівник один у складних словах має форму одно-: однокласник, одноліток, одноколірний, одногорбий, однолюб; 2) у двох формах виступають у складних іменниках і прикметниках числівники два, три, чотири. Елементи дво-, три-, чотири- приєднуються до кореня, який починається на приголосний: двобортний, двовуглекислий, двопроцентний, двотижневик, трибарвний, трисерійний, тритомник, тришаровий, тритижневий, триборство, чотирикімнатний, чотирикілометровий, чотириденний, чотирикутник тощо. Форми двох-, трьох-, чотирьох- виступають в окремих словах, другий компонент яких, як правило, починається на голосний: двохатомний, двохосьовий, трьохелементний, трьохелектродний, чотирьохактний, чотирьохетапний, а також двохсотліття, двохмільйонний тощо, хоча: двоокий, двоокис, двооксид, двоопуклий, двоутробний. Форми родового відмінка традиційно вживаються у прикметниках, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, а також у словах, компонентом яких є складний числівник: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний, двадцятидвохрічний, двадця-тичотирьохповерховий, двохтисячоліття; 3) числівники п'ять - десять, числівники на -дцять і на -десят у складі прикметників та іменників мають форму родового відмінка (із закінченням -и): п'ятигодинний, шестиденка, десятилітровий, де-в 'ятнадцятиденний, п 'ятдесятиметровий; 4) числівники дев'яносто, сто в складних словах зберігають форму називного відмінка: стоголосий, стодвадцятиміліметровий, стодвадцятип'ятилітній, стоквартирний, дев'яностопроцентний, дев'яносторіччя; 5) числівники сорок, двісті - дев'ятсот виступають у складних словах у формі родового відмінка: сорокавідерний, сорокап'ятирічний, сорокаденний, двохсотлітній, п'ятисотрічний; 6) числівник тисяча входить до складу іменників і прикметників у формі тисячо-: тисячочотирьохсотліття, тисячотонний, тисячоватний, тисячоголосий, тисячокілометровий, тисячогранний, тисячоголовий, тисячократний. Відмінювання порядкових числівників 1. Числівники, що мають закінчення -ий, відмінюємо як прикметники твердої групи: перший (перша, перше), другий, четвертий, п'ятий, шостий, сьомий, восьмий, дев'ятий, десятий, одинадцятий, дванадцятий..., двадцятий, тридцятий, сороковий, п'ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий, дев'яностий, сотий, двохсотий, трьохсотий, чотирьохсотий, п'ятисотий..., тисячний, двохтисячний, трьохтисячний (і тритисячний), чотирьохтисячний (і чотиритисячний), п'ятитисячний..., мільйонний, двохмільйонний, трьохмільйонний (і тримільйонний), чотирьохмільйонний (і чотиримільйонний), п'ятимільйонний..; числівник третій (третя, третє) відмінюється як прикметник м'якої групи. 2. У складених порядкових числівниках відмінювана остання складова частина: вісімдесят восьмий, вісімдесят восьмого, тиcяча дев'ятсот дев'яносто першого (року), у тисяча дев'ятсот тридцять дев'ятому (році). 3. Порядкові числівники на письмі передаємо переважно словами: шостий поверх, перше березня. Якщо порядковий числівник передано цифрою, то після неї кінцеву частину порядкового слова пишемо через дефіс, напр.: 5-у поверх, на 36-му кілометрі, після 7-ї години (але при позначенні дат, сторінок видання, а також після римських цифр закінчення здебільшого не пишемо: 1 січня 1999 року, 120 сторінка, І тисячоліття, XXI століття. Синонімія числівників 1. Синонімія існує між кількісними і збірними числівниками; два хлопці - двоє хлопців, два відра - двоє відер. При виборі граматичного синоніма враховуються семантичні, функціонально-стилістичні особливості двох розрядів числівників. Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле; троє синів, п'ятеро робітників, двадцятеро співробітників. Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри; сто зошитів, сорок метрів, дев'ять ділиться на три, нуль. Збірні числівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє - двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення, як сто п 'ятеро учнів, сорок двоє студентів, є порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні кількісних понять. Збірні числівники широко використовуються в розмовному і художньому стилях, а науковому й офіційно-діловому - невластиві. Кількісні числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі. Розрізняються числівники двох розрядів і сполучуваністю. Так, збірні числівники вживаються: а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметниками, що називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду; троє сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п'ятеро відпочиваючих, четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспільного становища. З такими іменниками вживаються кількісні числівники; три генерали, два президенти, три академіки; б) з іменниками, що мають лише форму множини; двоє вил, троє окулярів, двоє санчат, двоє дитячих ясел; в) з іменниками діти, малята, хлоп'ята, дівчата, особи: двоє хлоп'ят п'ятеро осіб, троє дівчат, четверо малят; г) з особовими займенниками; нас сьогодні четверо, їх було шестеро; д) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів; четверо курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо вікон, троє відер; є) з назвами парних предметів (при цьому зазначається кількість пар); троє черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх; ж) у субстантивованому значенні; двоє прийшли, троє працювали. Певна обмеженість у сполучуваності властива і кількісним числівникам; вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються у субстантивованому значенні. Отже, кількісні числівники не можуть замінювати збірні у конструкціях; двоє саней, троє ягнят, троє відповідали. При іменниках жіночого роду - назвах осіб жіночої статі та іменниках чоловічого і жіночого роду - назвах неживих предметів використовуються лише кількісні числівники; дві доярки, три столи, дві ночі і под. 2. Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пес-тливі форми; двійко, трійко, четвірко, п'ятірко, шестірко, семірко, восьмірко; двоєчко, троєчко. Такі форми притаманні розмовному стилю. 3. Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим значенням; десять, десятеро - десяток; дванадцять, дванадцятеро - дюжина; сто - сотня; одна друга - половина, одна третя - третина, одна четверта - чверть. Іменники десяток, дюжина, сотня властиві розмовному мовленню. 4. Збірні числівники обидва, обоє, обидві синонімічні займенниковим виразам; "і цей і той ", "і один і другий ", "і ця і та ", "і одна і друга ". Сполучення числівників з іменниками 1. Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й відмінку; один стілець, одного стільця.., одна проблема, однієї проблеми... 2. При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі називного відмінка множини; два підручники, три студенти, чотири столи, обидва клени. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом -ин, який зникає у формах множини, останні набувають форми родового однини; два громадянина, три селянина, чотири киянина. У непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидва узгоджуються з іменниками; двох підручників, трьом хлопцям, обома черевиками. У російській мові ці числівники в називному відмінку завжди вимагають родового однини: два сина, три фильма, четьіре стола, оба продавца. Прикметник, що входить до складу кількісно-іменного словосполучення (з числівниками два, три, чотири, обидва), набуває форми називного або родового відмінка множини: три сині (синіх) капелюшки, чотири безтурботні (безтурботних) дні. 3. Усі кількісні, а також збірні числівники, крім слів один, два, три, чотири, обидва, обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п'ять книжок, шістсот сторінок, двоє парубків. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменником: у п 'я-ти зошитах, двадцятьом журналістам. 4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйона жителів.., тисяча кілометрів, тисячі кілометрів, тисячею кілометрів. 5. Керування складених числівників визначається останнім словом: тридцять один учень, двадцять два пасажири, сорок чотири будинки, сімдесят шість депутатів, сто п 'ятдесят мешканців. 6. Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі, десять сотих гектара, десяти сотих гектара, десятьма сотими гектара. 7. У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: один з половиною літр, два з половиною метри, п'ять з половиною кілометрів. У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: два і одна третя літра, п'ять і дві третіх метра, двадцять і п'ять десятих відсотка. 8. У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора керує іменником у родовому відмінку однини, числівник півтораста вимагає родового множини. В інших трьох відмінках ці числівники сполучаються з відповідними формами множини іменників:
|
6 клас
Тестові завдання з української
мови.
"Займенник"
Завдання. Спишіть. Підкресліть займенники. До якого розряду вони належать? Ціле літо дід Данило живе на пасіці в лісах. Там увесь рік пахне вощиною, медом і травами. Він має дуже гарні очі, лагідну посмішку і трохи скорботні уста, на які не назбирувались ні злоба, на погане слово. І такий він увесь чепурний та охайний, що мені одразу хочеться кудись заховати свої брудні руки. - О Михайлику, бач де ми здибались з тобою! - радіють дідові очі і радіють сльозинки в них. (За М.Стельмахом) К-ІІ Завдання. Прочитайте речення. Які займенники вказують на предмет, які - на ознаку. А які - на кількість? Яким членом речення виступають займенники? За селом озера. Вони багаті на дичину. Я люблю теплі осінні дні. В такі дні приємно полювати. На озерах тисячі диких качок. Ніколи я не бачив стільки дичини. Напишіть над кожним займенником, до якого розряду він належить. К-ІІІ Завдання. Прочитайте, назвіть займенники. Визначте, до якого розряду належить кожен з них. Випишіть займенники, групуючи їх за значенням. 1. Ніхто не зіб`є зі шляху подібного до щастя - крокуємо ми. 2. Тепер жінка наша вільна, права усі має. 3. У колективі нічиєї межі не переореш. 4. Гречана каша сама себе хвалить. 5. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. 6. З того пива не буде ніякого дива. 7. Живуть між собою, як риба з водою. (З народної творчості) К-ІV Завдання. Спишіть. До якої частини мови належать виділені слова? Чому такі займенники називаються особливими? Мати забилась з розпачу, а жінки обступили її - тішили. І щось похмуро говорили чоловіки. - Та як, як звуть? Пилипко? Це ж він і є. До Розкопаної могили ще їхав з нами, а як в атаку кинулись, мабуть, тоді і забито його. Назвіть займенники 1Ї, 2ї і 3ї особи однини та множини. К-І Завдання. Іменники, що повторюються, замініть особовими займенниками він, вона, вони в потрібному відмінку або займенником його, що має значення приналежності (присвійності). Запишіть. 1. Коли перед постом відкрилась у цвіту вся земля, коли заспівала вся природа, тоді і поетові захотілося співати разом з природою. 2. Вся кругом земля стала землею колгоспника, землею чесного трудівника, і де тільки тепер трудівник не ступає, землю рідною називає. Яким за будовою є перше речення? К-ІІ Завдання. Іменники, що повторюються, замініть особовими займенниками він, вона, вони в потрібному відмінку або займенником його, що має значення приналежності (присвійності). Запишіть. 1. З Волги на Одер дорога далека, по дорозі ми ходили в буремні літа. 2. Напроти командира стояв високий боєць. За плечима у бійця - ручний кулемет. Коли командир подивився на обличчя бійця, командирові показалося обличчя дуже знайомим. Яким за будовою є перше речення? К-ІІІ Завдання. Запишіть, розкриваючи дужки. Визначте підмети і присудки. Поясніть написання виділених слів. 1. Ви (рад, раді). 2. Ви (гордий, горді). 3. Який ви (щасливий, щасливі). Якась ви (неуважна, неуважні) сьогодні. 5. Ви (один, одні) поїдете до табору. 6. Ви (прекрасна, прекрасні). 7. Ви сьогодні (хворі, хворий)?. 8. Ви така (стурбована, стурбовані). Розберіть синтаксично четверте речення (підмет, присудок, другорядні члени). К-ІV Завдання. Із поданими займенниками складіть речення. Від чого залежить наголос особових та зворотного займенників в родовом та знахідному відмінках? Наголошуйте: 1. до мЕне, від тЕбе, біля сЕбе, між когось, але (знав) менЕ, тебЕ, себЕ, когось. Чи спостерігається порушення літературного наголошування займенників у мові учнів вашого класу? К-І Завдання. Прочитайте речення й запишіть. Підкресліть питальні займенники. Вимовте звуки у виділеному слові. 1. Ск…льк… в нього думок і мрій пов'язано з портретом цим! Ск…льк… сили в цім імені! (Мурат.) 2. Ч…й оце дім, хлоп'ята? Ч…й оце дім? (Барто). 3. Як… в нас виросли споруди! Як… енергія у нас! (Тич.). 4. В як…й ти школі навчаєшся і в як…й клас ходиш? К-ІІ Завдання. Чим різняться виділені займенники ліворуч і праворуч? У якій колонці речення вимовляються з питальною інтонацією, а в якій - з розповідною? Підкресліть питальні займенники, переписавши речення. Простими чи складними є речення правої колонки? Для чого служать займенники хто, що у складних реченнях?
Завдання. Складіть і запишіть кілька речень, в яких займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки в різних відмінках були б то питальними, то - відносними. Для чого служать займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки в складних реченнях? К-ІV Завдання. Напишіть п'ять - шість загадок, які починалися б питальними займенниками, та три - п'ять прислів'їв, до складу яких входили б займенники який… такий, яка… така, які … такі. К-І Завдання. Запишіть, вставляючи пропущені неозначені займенники. 1. І коли …з ворогів порушить кордони нашої Батьківщини, дістане від нас рішучу відсіч. 2. … з моїх товаришів збирається цього літа побувати в Каневі на могилі Шевченка. 3. Хай … з учнів допоможе Сергієві виконати завдання з мови. 4. … з хижих птахів шкодять людині, нападаючи на свійську птицю. 5. Я хочу написати статтю в стінгазету про … з кращих учнів нашого класу. 6. … науковий гурток дасть можливість розвивати твої знання. 7. … із знатних людей нашого села слід було б запросити на шкільний випускний вечір. К-ІI Завдання. Прочитайте. Правильно наголошуючи займенники. Спишіть, підкресливши займенники. Визначте відмінки займенників. 1. Взяли йогО, поставили Нa Савур - могилу… (Н.твор.) 2. І тільки часом вигадка така У кОгось із старших виникла. (Рильськ.) К-ІIІ Завдання. Запишіть. Замість крапок поставте відповідні займенники, подані у довідці. 1. … не знайдете ви таких теплих і таких сердечних слів про молодь, як у народних піснях. 2…. Не заважає зараз юнакові стати тим, ким він хоче. 3. … перешкоди не стоять тепер і перед дівчиною. 4. Вона сама обере і прокладе собі шлях, … не відчуваючи в … своєї нерівності з чоловіком. 5. І, звичайно, … не проміняє вона свій щасливий труд. 6. … не віддасть молодь свого власного щастя, свого життя, крім свого народу і землі! Для довідок. Нікому, будь-чому, ніхто, ні на що, ні в кого, ніякі, ніскільки. К-ІV Завдання. Запишіть речення, розкриваючи дужки. 1. Не віддамо в житті (ні) кому того, що ти завоював. (Сос.) 2. Коли народ усім твоїм життям присягся діло праве боронити, його (ні) яким не розбить громом і жодним ок…аном не залити (Рильськ.) 3. Якби ви з нами подружились, б…гато б (де) чому навчились. (Шевч). 4. Ні, немає (ні) в кого, (ні) в кого отакого, як у нас, татуся. (Бичко). 5. Піску, кажуть, менше на всій землі, ніж зірочок тих у (якій) небудь частині неба. (Мирн.). 6. На (Щ, щ)уку хто(сь) бум агу в суд ода. (Гліб.). 7. За що ж, - (хто) небудь попитає (З, з)озуля (П, п)івня вихваляла? - За те, що (П, п)івень годить їй. (Гліб). К-І Завдання. Спишіть. Підкресліть займенники й визначте розряд за значенням та відмінок кожного з них. Його (Ш, ш)евченковим, словом український народ показав світові свою пр…красну, (не)в?янучу мову, з якої хижаки (не)випили й за багато століть «живущої крові», свою багату мову - засіб виразу дум і прагнень народу і джерело його втіхи і радощі. (Академік І. Білодід) К-ІI Завдання. Запишіть, вставляючи замість крапок потрібні за смислом присвійні й особові займенники у певних відмінках. 1. Ми патріоти, і кожний з нас за наш народ і за … Вітчизну все віддасть. 2. У … класі багато відмінників, а в … - ще більше. 3. Відшукай у … записах сьогоднішню задачу. 4. Усі … товариші - юнати. 5. На перерві підійшов до учителя. До … і звернувся за порадою. 6. У гаях прокинулися птахи, і від … співів дзвеніло повітря. (Панч.. 7. Коли бабуся виходила з … хатинки , діти завжди привітно віталися з … (Вишня.) К-ІIІ Завдання. Спишіть. Підкресліть вказівні займенники. Визначте їх рд, число, відмінок. Про науку й техніку часто кажуть - це розум народу. Про господарство - то народні прац…овиті руки. А з чим порівняти культуру? Мабуть, ото - душа народу, невмируща, пр…красна, неповторна його душа. К-ІV Завдання. Визначте, у яких реченнях займенник той, має вказівне значення, а в яких - підсилювальне при порівняннях. Зробіть синтаксичний розбір першого речення. 1. А в тій кузні коваль клепле, а в коваля серце тепле. (Франко). Як те море, біле поле снігом покотилося. (Шевче.) 3. Розійдеться їх слава, як той дим. (Гліб.) 4. У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. (Шевч.). Завдання. Розкрийте значення поданих стійких словосполучень, використавши слова для довідок. Введіть стійкі словосполучення у речення. Запишіть. Слова якої частини мови входять до стійких словосполучень? Ні з сього ні з того; сам собі як палець; сам собі на умі; і нашим і вашим; ні те ні се; про себе; сам на сам; сам собою. |
Дєвицької Наталії Миколаївни, вчителя української мови та літератури
середньої школи №292 Деснянського району міста Києва, вищої категорії
6 клас
Тестові завдання з української
мови.
"Лексика"
К-І"Лексика"
Завдання. Прочитайте.
1. Випішить загальновживані слова.
2. Випішить діалектичні слова
По плаях гуцули їздіть верхи. Інколи пастух забирається на самий грунь. Тут піднімаються кичері, недеї. Тут можна почути каню або гуторів, побачити білицю.
Природа, де живуть гуцули, багата рослинністю. Завжди чути шум фої. Поряд з смереками зустрічаються гаджуги. Ростуть тут і різні трави - одален, матриган, підойма та ін. Гуцули приписували їм чарівну силу.
(За М.Коцюбинським)
Для довідок. Плаї - стежки, грунь - верх, кичері - безлісні гори,
недеї - дикі верхи гір, каня - птах, гутори - дикі півні, білиця - білка, фоя -
гілля смерек, гаджуги - ряд ялин.К-ІІ
Завдання. Прочитайте.
1. Випішить запозичені слова.
Внаслідок економічних, політичних і кльтурних зв`язків між народами в українську мову ввійшло чимало слів грецької (огірок, корабель, парус, граматика), латинської (сцена, директор, міністр, комісія, канцелярія), французької (алея, бал, десант, оранжерея, портрет), німецької (галстук, штурм, лозунг), голландськаої (гавань, каюта, матрос, руль), англійської (джаз, джемпер, танк, футбол, бокс) так інших мов.
К-ІІІ
Завдання. Спішить речення.
Знайдіть у них професійні слова, підкресліть їх.
1. Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лепментами скибки
землі. (Тют.) 2. Прогрівати насіння найзручніше в звичайних термостиатах. (Ж.).
3. Грубі корми здрібнюють здебільшого на соломорізках і здрібнювачах. (Ж.). 4.
Землетруси іноді спричиняються до утворення скидів і зсувів у земній корі.
(підр.). 5. Декотрі гості були у свитах з драпу. (Н.-Лев.). 6. пильна увага до
ритміки, строфіки, евфонії вірша була властивою П.Г.Тичині. (Ж.).Знайдіть у них професійні слова, підкресліть їх.
К-ІV
Завдання. Спішить речення.
Знайдіть у них діалекті слова, підкресліть їх.
1. Ще буду мати час до справляння строїв. 2. Потім якесь пацання чимось плесковатим, наче хто хустя прав. 3. А ось, певне, вона у цьому пуделючку. 4. То солі нам тра купити, то запалок. (З творів Л.Українки). 5. Рівна, укатана возами, і зрідка й машинами бруківка йшла собі далі, широкою биндою вихоелювалася на пагорбі. 6. І пахло, пахло. Грибами, позьомками, старим листям, квітками. (З творів М.Олійника).
К-I
Завдання. Спішить речення.
Виділіть застарілі слова та неолоргізми.
1. На Джерисі була спідниця з темної пістрі та сорочка з темного полотна; в неї була голова заверчена наміткою. Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовто-гарячому полі. (Н.-Лев.) 2. А невістка змотала починки, полічила чисниці та пасма, скинула півміток з мотовила й сховала в свою скриню. (Н.-Лев.).
К-II
Завдання. Спішить речення.
Виділить у реченнях застарілі слова та неологізми.
1. Спасибі, отче! Та не гоже нам скарби ловесні дешево цінити. За книгу цю звели твоїм генцям ще вісімдесят гривен заплатити. (Коч.). 2. Воскресни, мамо! І вернися в світлицю-хакту; опочий, бо ти аж надто вже втомилась, гріціхи синовні несучи. Спочивши, скорбная, скеажи, прорци своїм лукавим гадам, що пропадуть вони, лихі... (Шевч.).
К-III
Завдання. Спішить речення.
Виділить у реченнях застарілі слова та неологізми.
1. Мчить - ще при сонці - загін амфібій. (Гонч.). 2. Вічно юною, незникною усмішкою всміхається зі стіни Мамай... (Гонч.). 3. «Не можу. Мій бетеер на таку бистрінь не розрахований», - вівдповів солдат офіційним тоном. (Гонч). 4. І густо - джмелиним роєм гучнів в огудинні- натинні вітер. (А. Мойсеєнко.).
К-IV
Завдання. Спішить речення.
Виділить у реченнях застарілі слова та неологізми.
1. Ще й місяця золочена дуга гойдається - сстодзвонить на льоту... 2. Листопадово день до грудей припав і кленово мені, й калиново... (А. Мойсієнко.) 3. З полудня ж наче вигодинюється... (Гуц.) 4. Кошлатий вітер-голодранець в полях розхристує туман. (Кост.).
К-I
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. Щасті ж вам і не забувайте свою альма матер!. Гадаю, нічого поганого вона вас не навчить... (Гонч.). 2. Громада збилася в купу, як овечки під дощ та лиху годину. Ніхто - ні пари з уст. (Мирн.) 3. Одна й друга дискусія були зовсім безплідні, бо переливали з пустого в порожнє. (Фр.) 4. Він, може б, так і не робив, та хтось із-за угла мішком його прибив. (Гл.)
К-II
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. П`яному і кози в золоті (Н.тв.) 2. Нам треба збити пиху комусь із хвальків, я завжди перемагаю їх колишнім авутомобілем, що був у нас аж два дні. (Стельм.) 3. Всі ж вони для неї, як різні, а якщо котрий збився з пуття, то за такого серце болить ще більше. (Гонч.) 4. Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою. (М. Вовч.)
К-III
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. Вона догадалась, що вже наговорила сім гречаної вовни, й прикусила язика. (Н.-Лев.) 2. Усі танцюють під Лялину дудку: що ясновельможна пані захоче, те й мусить бути. (Вільде.) 3. Чорна кішка пробігла між ними і сполохнула той лад, який досі був. (Мирн.) 4. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить. (Гл.)
К-IV
Завдання. Спішить речення.
Підкресліть фразеологізми в них.
1. Вона й справді нікого не обмовляла, не виносила з хати сміття, але була не від того, щоб послухати всячину десь біля магазину. (Мур.) 2. Не журиться Катерина і гадки не має - У новенькій хустиночці в вікно виглядає. (Шевч.) 3. Одна й друга дискусія були зовсім безплідні, бо переливали з пустого в порожнє.
Т. Г.Шевченко – видатний художник
Доповідь до презентації
©Чернігівка, 2010
Якщо б він покинув свої вірші, то був би ще більшим живописцем, ніж поетом.
І. Сошенко
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії. Згодом Шевченки переїхали до Кирилівки (Керелівки) в куплену Григорієм у селянина Тетерюка небагату хату, де й минуло дитинство майбутнього поета, який завжди вважав своєю батьківщиною саме це село. Тут народилися й молодші сестри Тараса – Ярина, Марія та брат Йосип. Пізніше, 1843 року, Шевченко намалював свою хату й умістив ліричний спогад про своє дитинство на рідній садибі в повісті «Княгиня»
Восени 1822 року батько віддав сина в науку до сільського дяка. Навчання проводилося по церковнослов’янській Граматиці, Часословцю та Псалтирю.
Влітку 1823 року померла Тарасова мати – ще досить молодою, 40-річною. Тому батько, щоб дати раду п’ятьом сиротам, одружився із вдовою Оксаною Терещенко, яка теж бідувала зі своїми трьома дітьми. Мачуха внесла в хату Григорія сварки, а провини власних дітей перекладала на чоловікових. Навесні 1825 року захворів та помер батько Тараса, і хлопцеві довелося перебиратися до дяківської хати-школи за школяра-попихача, тобто школяра, який відробляв свою науку, наймитуючи у вчителя.
У 1828 році успадкував Моринці, Кирилівку та сусідні села Павло Енгельгардт, офіцер, ад’ютант віленського генерал-губернатора. Тараса взяли за кухарчука в панську пекарню, а потім – за козачка в панські покої. У березні 1829 року кріпацький обоз вирушив через Київ до родового маєтку на Смоленщині, а звідти – до Вільна, місця служби пана,куди прибув у вересні. У списку дворових, складеним управителем вільшанського маєтку проти прізвища Шевченка стояло: «Годен на комнатного живописца». В лютому 1831 року Павло Енгельгардт прибув до Петербурга.
Навесні 1832 року Шевченка було законтрактовано в учні до цехового майстра «кімнатного живопису» Василя Ширяєва. Юнак швидко оволодівав у його артілі азами професії і став першим рисувальником при оздобленні театральних приміщень.
Важливою подією в житті молодого кріпака стало знайомство з художником Іваном Сошенком і з українським письменником Євгеном Гребінкою, котрі перейнялися сумним становищем юнака. На початку 1837 року Сошенко представив Шевченка секретарю Академії мистецтв Василю Григоровичу, познайомив його з учнем уславленого художника Карла Брюллова Аполлоном Мокрицьким, який дуже клопотався перед своїм метром за обдарованого кріпака, зацікавив Брюллова Шевченковими віршами, і той заповзявся визволити талановитого юнака. Він залучив до цієї справи російського поета Василя Жуковського, художника Олексія Венеціанова. Брюллов написав портрет Жуковського, щоб зібрати гроші на викуп Шевченка.
Венеціанов домігся від Енгельгардта згоди відпустити Шевченка, хоч і за нечувано високу ціну – дві тисячі п’ятсот карбованців. Потрібна сума була сплачена Енгелгардту 22 квітня 1838 року. 25 квітня Василь Жуковський вручив Шевченку відпускну.
У травні 1838 року, завдяки клопотанню Карла Брюллова , Шевченко вступає до Академії мистецтв вільним учнем до класу Брюллова. Навчання в Академії загалом тривало шість років. Шевченка ж було прийнято одразу до четвертого класу – гіпсових фігур. Він захоплено й наполегливо вивчає анатомію та фізіологію, малюнок, мистецтвознавчі та історичні праці, читав твори художньої літератури.
У 1839 році Шевченко здобув срібну медаль за малюнок з натури, наступного – другу за картину з натури «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці»(1840), ще через рік – третю за картину «Циганка-ворожка». У ті роки він малював портрети на замовлення, ілюстрував ряд видань, створив картину «Катерина»(1842) та серію з шести гравюр-офортів «Живописная Украина»(1844) – на основі малюнків, частина з яких виконана з натури під час першої подорожі в Україну, успішно експонував картини на виставках. На цей час Шевченко був уже сформований митець, який перейняв майстерність від свого великого вчителя Карла Брюллова, особливо в мистецтві колористики, а також завдяки знайомству зі світовими шедеврами живопису в Ермітажі та приватних зібраннях. Проте Шевченко уже випрацював власний стиль і тематику – національну й демократичну.
Ще проживаючи у майстерні Брюллова, Шевченко захоплювався його творами: «Перед его дивными произведениями я задумывался и лелеял в своём сердце своего слепца Кобзаря и своих кровожадных Гайдамаков. В тени его изящно-роскошной мастерской, как в знойной дикой степи надднепровской, передо мной мелькали мученические тени наших бедных гетманов. Передо мной расстилалась степь, усеянная курганами. Передо мной красовалася моя бедная Украина во всей непорочной меланхолической красоте своей. И я задумывался. Я не мог отвести своих духовных очей от этой родной чарующей прелести».
Повернувшись у лютому 1844 року до Петербурга, Шевченко розпочав навчання в рисувальних класах Академії мистецтв, працював над гравюрами для альбому «Живописна Україна». У квітні вийшли шість офортів: «У Києві», «Видубицький монастир», «Судна рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигирині 1649 року». У такий спосіб художник почав здійснювати давно задуманий намір представити світові Україну в її найгарніших краєвидах, народних звичаях, найвизначніших моментах історії.
Шевченко задумав випускати «Живописную Украину» як періодичне художнє видання. Естампи, виконані технікою офорта, мали виходити окремими випусками з пояснювальним текстом. В кожний випуск мали ввійти естампи за темами: краєвиди, які вражають своєю красою чи історією, сучасний людський побут, історичне минуле українського народу.
Ідейний задум «Живописной Украины» з граничною ясністю визначив Шевченко в листі до «Товариства заохочування художників»: «В пределах моей родины, Южной России, уцелели до сего времени многие следы вековых потрясений, испытанных некогда этим краем в беспрерывной борьбе за веру и независимость с иноплеменными хищными соседями. Там в памяти народной живы бесчисленные поэтические предания старины, свидетельствующие о доблестных подвигах предков; там разнообразные красоты природы или особенность местных нравов и обычаев, издревле перешедших к потомкам, на каждом почти шагу останавливают внимание. Желая сделать более известными достопримечательности родины моей, богатые воспоминаниями историческими и резко отличающимися от других народных бытов настоящего времени, я предпринял издание, названное мною «Живописная Украина».
А в листі до Чернігівського цивільного губернатора П.І.Гессе Шевченко писав: «Мне кажется, будь родина моя самая бедная, ничтожная на земле – и тогда бы она мне казалась краше Швейцарии и всей Италии. Те, которые видели однажды нашу Краину, говорят, что желали бы жить и умереть на ее прекраснейших полях. Что же нам сказать, ее детям? Должно любить и гордиться своей прекраснейшею матерью. Я как член ее великого семейства, служу ей, ежели не на существенную пользу, то по крайне мере, на славу имени Украины».
Шевченкові не пощастило повністю здійснити свій задум. У 1844 році вийшов перший і єдиний випуск «Живописной Украины» , що складався з шести офортів. У 1845 році мали вийти наступні випуски з 12 офортів. Однак, зіткнувшись з матеріальними труднощами, Шевченко змушений був відкласти на певний час випуск «Живописной Украины».
Навесні 1845 року сталася важлива подія у Шевченковому житті: завершився термін навчання Шевченка в Академії мистецтв. Рада Академії надала йому звання некласного художника. Можна було залишити Петербург і виїхати в Україну.
Та недовго довелось жити Шевченкові на Україні. Навесні 1847 року Т.Г. Шевченка арештовують і засилають безстроково рядовим до першого Окремого Оренбурзького корпусу “под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать”. Це було тяжким ударом для визнаного вже поета і художника. Удар припав саме на ті роки, коли поет був у розквіті своїх творчих сил. І все ж у своїй тюрмі Шевченко за десять років створив таку кількість чудових творів, яких іншому художнику вистачило б на все життя. Ці твори підняли Шевченка ще вище: його художня майстерність стала досконалою, а думка, закладена в них, гранично гострою і глибокою.
Твори часу заслання можна розділити за жанрами на три групи: портрети, жанрові композиції і пейзажі.
11 травня 1848 року розпочалася Аральська описова експедиція для дослідження берегів Аральського моря. Шевченка взяли в роту супроводу, але негласно – художником для “знімання видів Аралу”. Попри труднощі походу, плавання, побуту, Шевченко почувався в експедиції, яка закінчилася в листопаді 1849 року, незрівнянно вільніше, аніж в Орській фортеці. Під час двох літніх плавань і зимівлі 1848-1849 років у фортах Раїм та Кос-Арал він дуже багато малював і віршував. Цьому сприяла вільна атмосфера спільної праці команди фахівців, досвідчених мандрівників, географів, моряків. Шевченко в цей період створив 200 малюнків та начерків, а також як художник виробив свій особливий, витончений реалістичний стиль.
Акварель «Тюркські могили в Каратау», крім художньої цінності, має ще й велике пізнавальне значення: з неї ми дізнаємося про пам’ятники туркменського народу, що не збереглися до нашого часу. Коли до цього додати, що окремі акварелі, наприклад «Крутий берег Аральського моря» та інші, точно передають геологічну будову гористих місцевостей, де довелося бувати Шевченкові, то стане ясним, що в краєвидах часів заслання Шевченко постає перед нами і як чудовий живописець, і як дослідник архітектури, і, нарешті, як учений-геолог. Так, у невеликій групі творів Шевченка розкривається його універсалізм, притаманний тільки геніям.
В Закаспійських степах відкрився перед Шевченком новий, досі невідомий світ. Митець вперше побачив життя і побут казахів, узбеків і туркменів. У листі до княжни В.М.Рєпніної він писав: «…Здесь так много нового, киргизы так живописны, так оригинальны и наивны, сами просятся под карандаш, и я одуреваю, когда смотрю на них… Я иногда выхожу за крепость к караван-сараю или меновому двору, где обыкновенно бухарцы разбивают свои разноцветные шатры. Какой стройный народ! Какие прекрасные головы! (чисто кавказское племя) и постоянная важность без малейшей гордости. Если бы мне можно рисовать… А смотреть и не рисовать – это такая мука, которую поймет один только истинный художник…»
До Шевченка ніхто так правдиво не відтворював у мистецтві життя і побут казахського народу. І казахський народ справедливо називає Шевченка своїм першим національним художником.
В останні роки заслання Шевченко створив один з головних своїх творів, серію малюнків під назвою «Притча про блудного сина». Збереглися вісім малюнків цієї серії. І хоч Шевченко виконував їх, не маючи потрібних натурщиків, і розглядав ці малюнки тільки як ескізи, твори цієї серії вражають глибиною думки, ясністю погляду на життя.
Шевченко мріяв виконати свою «Притчу про блудного сина» в техніці аквантини, або літографії, щоб розповсюдити її масовим тиражем. Це свідчить про велике значення, яке надавав він естампній графіці, як наймасовішому видові образотворчого мистецтва. «Из всех изящных искусств мне теперь более всего нравится гравюра. И не без основания. Быть хорошим гравером значит быть распространителем прекрасного и поучительного в обществе. Значит быть распространителем света истины. Значит быть полезным людям. Прекраснейшее, благороднейшее призвание гравера. Сколько изящнейших произведений, доступных только богачам, коптились бы в мрачных галереях без твоего чудотворного резца? Божественное призвание гравера!»
За три роки впертої праці він досяг у цій галузі таких чудових успіхів, що справедливо дістав славу першого офортиста Росії і одного з видатних офортистів світу. Художники, друзі називали Шевченка «російським Рембрандтом», а імператорська Академія мистецтв присвоїла Шевченкові у 1860 році почесне звання академіка гравюри.
Серед офортів Шевченка тих років є праці, виконані на сюжети власних малюнків. Це «Українські дівчата», «Старець на кладовищі», «Мангишлацький сад», «Сама собі в своїй господі», «Натурщиця». Є також інтерпретації творів російських митців: «Приятелі» І.Соколова, «Вечір в Альбано» М.Лебедєва, «Вірсавія» К.Брюллова, «Дуб» А.Мещерського, а також картини Мурільйо «Свята родина» і Рембрандта «Притча про робітників на винограднику».
На останньому офортному автопортреті , де великий художник зобразив себе у шапці та кожусі, його очі передають глибоку і смутну думу про свій народ. Цей портрет став уже канонічним.
Він увійшов у світ мистецтва художником. Завдяки своєму художньому таланту він отримав свободу від кріпосної залежності. Але навіть коли до Тараса прийшла велика поетична слава, його земляк і перший наставник з живопису в Петербурзі Іван Сошенко переконливо стверджував: “Якщо б він покинув свої вірші, то був би ще більшим живописцем, ніж поетом ”.
Шевченко – художник самостійний і глибоко національний. Його твори часто порівнюють з роботами Альбрехта Дюрера, Рембрандта, Ореста Кіпренського, з японською гравюрою. Шевченко – один з найвидатніших майстрів ХІХ століття.
Син селянина-кріпака, Шевченко став не лише художником, академіком Санкт-Петербурзької академії мистецтв, але й особистістю-універсалом. Його живопис і графіка – витончений світ, який мало скидається на життя, прожите Шевченком (із сорока семи років якого лише тринадцять припадає на життя вільного громадянина). Проте це світ суто Шевченківський, який ввібрав суть його життя, відзначеного присутністю Долі і пройнятого прагненням до Краси.
ДІЄСЛОВО
*Складіть і розіграйте діалог, що
міг би відбутися між семикласниками-приятелями на стадіоні після
футбольного матчу. Зміст розмови – обговорення гри. У репліках уживайте подані
в рамці або самостійно дібрані дієслова-синоніми на позначення дій футболістів:
голкіпера, захисника, воротаря.
Бігти,
мчати, нестися, гнатися, чесати. Рухатися, переміщатися, ворушитися,
пересуватися, повертатися, сунути, перелітати. Стрибати, скакати, брикати,
вибрикувати, гопати. Налетіти, наскочити, нагрянути, налинути. Ловити, хапати, хватати. Штовхати, штурхати,
штурляти, пхати, підпихати, стусати, турляти, тручати. Перемогти, побороти,
подолати, подужати, виграти, розгромити, розмолотити, пересилити.
|
*Складіть і розіграйте діалог, що
міг би відбутися між семикласницями-подружками після концерту улюбленого
співака (співачки, гурту) дорогою додому. Зміст бесіди – обговорення репертуару
та його виконання. У репліках уживайте дієслова на позначення виконуваних
артистами дій.
Співати,
виводити, заливатися, горланити,
лебедіти, кургикати. Надірвати (про голос), зірвати, надсадити, підвередити.
Танцювати, стрибати, кресати, вибивати,
викаблучувати, садити, гопкати, чесати, шкварити, утинати. Говорити,
казати, промовляти, балакати,
прорікати, цідити, карбувати, скрипіти, сичати, шипіти.
|
*Складіть і розіграйте діалог, що
міг би відбутися між класним керівником та матір’ю (або батьком) семикласника.
Мета батька – дізнатися про успіхи сина. Мета вчителя – поінформувати про
навчання й поведінку хлопця. У репліках уживайте дієслова на позначення
навчальних дій.
Навчитися, підкуватися, наловчитися,
натренуватися. Старатися, намагатися, розриватися, потіти, пихтіти. Лінуватися,
ледарювати, байдикувати. Слухатися, підкорятися, змирятися, шануватися.
Уникати, ухилятися, обходити,
сторонитися, відвертатися, цуратися.
|
БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА
*Складіть і розіграйте діалог між
стареньким дідусем, та онуком-семикласником, що прийшов навідати його у неділю.
Хлопчик приніс ліки, нові окуляри, запас харчів на тиждень, улюблений дідом
журнал. Мета хлопчика – дізнатися про
стан здоров’я діда, з’ясувати, якої допомоги він потребує. Мета дідуся – запросити родину сина у гості на наступний вихідний. У
репліках діалогу вживайте безособові дієслова.
Мені
полегшало. Мене лихоманило, трясло, тіпало, трусило. Мені стало… Мені
бракувало.. Мене непокоїло… Не
спалося, не лежалося, не сиділося, не пилося й не їлося.
|
*Складіть і розіграйте діалог між
семикласницею та її п’ятирічною сестричкою, які самі залишилися ночувати в
домі. Малій приснився страшний сон. Мета старшої сестри – заспокоїти дитину,
пояснити, що причина сновидінь у тому, що мала дивилася телефільми для
дорослих. У репліках уживайте безособові дієслова.
Мені
привиділося (здалося, приснилося, примарилося) Мною тіпало (трусило) Усередині похололо. У голові шуміло. Звело
судомою. Від страху заціпило. Запаморочилося в голові.
|
ДІЄПРИКМЕТНИК
*Складіть і розіграйте діалог, що міг би відбутися
між двома семикласниками-членами шкільного історичного гуртка після першого
засідання, яке провів новий керівник – студент університету. У репліках
використайте подані в рамці
словосполучення.
Надзвичайно освічений, залюблений у науку,
захоплений історією Запорозької січі, зачарований мужністю козацтва, вельми
начитаний, обізнаний з документами,
передплачувані ним журнали, захоплююча розповідь, надихаючий приклад.
|
* Складіть і розіграйте діалог між двома
подругами-семикласницями, одна з яких довго
перебувала в лікарні, а друга
пропонує їй допомогу в навчанні. У
репліках використайте подані в рамці
словосполучення.
Змушена була пропустити, налаштована на
серйозну роботу, надолужити прогаяний час, вивчити пропущений матеріал,
принесені підручники, нерозв’язані задачі,
ненаписані твори, запропонована (надана) допомога, зростаючий темп, вражаюча
наполегливість (працездатність), несказанна вдячність.
|
* Складіть і розіграйте діалог між двома однокласниками,
які обговорюють прихід до їхнього класу «новачка». У репліках використайте подані в рамці словосполучення.
Гарний, як намальований (мальований
красень), викапаний Бред Пітт, говорить як по писаному, язик гарно
підвішений.
Став як укопаний, як у воду
опущений (як з хреста знятий, мов кип’ятком ошпарений),
кручений, як дзиґа, як заведена машина.
Насиджене місце, огорнути
(оповитий) таємницею, наставлений на розум, підготовлений грунт, спійманий на
слові, поповнені лави (шеренги).
|
ПРИСЛІВНИК
*Складіть і розіграйте діалог між
двома драмгуртківцями, які діляться враженнями після свого виступу на шкільній
сцені та обговорення виступу глядачами. Використайте подані в рамці вислови.
Розпочали
вчасно; слухали якнайуважніше; роздивлялися щонайпильніше, сиділи тихо й непорушно; тривали довше, ніж
розраховували; обговорювали зацікавлено; аплодували найбільш гаряче;
обговорювали менш охоче; відгукувалися занадто схвально.
|
*Складіть і розіграйте діалог між подругами, які листуються зі
своїми ровесниками, що мешкають за кордоном. Дівчата обговорюють корисність
такого листування.
Спілкуватися найцікавіше, одержувати якнайчастіше; повідомляти більш
регулярно; обговорювати щонайпалкіше, цікавитися якнайщиріше, домовитися
більш конкретно.
|
ВИГУК
*Складіть і
розіграйте діалог між однокласниками, один з яких захоплюється
інформатикою. Мета його спілкування –
висловити захоплення від роботи з комп’ютером і спонукати товариша опанувати комп’ютерну грамоту. Мета другого – з’ясувати, наскільки корисне й цікаве навчання інформатики. У репліках діалогу
використайте деякі з поданих у рамці
слів і словосполучень, а також якнайбільше вигуків.
Комп’ютерна грамотність, монітор,
дисплей, системний блок, клавіатура, маніпулятор «миша», дискета,
компакт-диск, захисний екран,
інсталяція (встановлення програми), база даних, принтер, картридж.
|
* Складіть і
розіграйте діалог між однокласниками, що колекціонують комп’ютерні ігри. Мета
спілкування кожного – ознайомитися з колекцією співрозмовника та домовитися про
обмін іграми. У репліках використайте деякі з поданих у рамці слів та
якнайбільше вигуків.
Інтернет, сайт, електронна пошта, SMS (служба коротких
повідомлень), контекстне меню, мегабайт, поштова адреса…
|
* Від імені
семикласника складіть монологічну розповідь про його улюблене заняття.
Використайте деякі з поданих в одній із рамок слів і словосполучень, а також
якнайбільше вигуків.
1.Шахова партія, турнірна таблиця, спортивний розряд, майстер спорту,
гросмейстер, шахова комбінація, шахова
задача, цейтнот, шах, мат, сеанс
одночасної гри, шаховий комп’ютер.
|
*
2.Клясер (альбом для колекції поштових марок), пінцет, перфорація,
штемпель, тематична добірка, ювілейна марка, раритет (цінна рідкісна річ),
підробка, журнал «Філателіст», магазин «Філателія», дизайн (художнє
оформлення), колорит.
|
ДІАЛОГИ
ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ
*Складіть і розіграйте діалог між семикласником і
його дідусем. Дідусь намагається переконати онука, що ніщо в світі не може
зрівнятись із безпосереднім спілкуванням з книжкою. Юнак чемно наполягає на
тому, що друковану продукцію невдовзі має повністю витіснити Інтернет.
У репліках використайте подані в рамці
вислови.
На мою думку, як мені здається,
виправте, якщо я помиляюся; не буде зайвим нагадати, вибачте мою наполегливість,
дозвольте з вами не погодитись.
|
Яка ваша особиста думка з приводу порушеної
проблеми? Сформулюйте її у вигляді монологу-роздуму. Висловте свої думки
однокласникам.
*Складіть і розіграйте діалог між семикласницею та її
літньою сусідкою про те, що вулиці, на якій вони мешкають, повернено історичну
назву. Сусідка висловлює незгоду з такою
зміною. Дівчинка наполягає на доречності і навіть необхідності зміни назви. У
репліках уживайте подані в рамці вислови.
Вибачте, перепрошую, шануючи ваш досвід, з усією повагою, дозвольте не погодитись, дозвольте
висловити своє ставлення.
|
Яка ваша особиста думка з приводу перейменування вулиць? Сформулюйте її у
вигляді монологу-роздуму й запишіть.
СКЛАДАННЯ І
РОЗІГРУВАННЯ ДІАЛОГІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ
ЗІ ЗМІСТОМ
ПРОЧИТАНОГО ТЕКСТУ
* Прочитайте. Визначте тему й головну думку тексту.
«Енергію атома дослідити й визначити можна, бо
він матеріальний. Слово ж – субстанція
духовна, і можна лише здогадуватись, який
енергетичний вплив мають на людину сказані чи написані слова або
створені завдяки їм художні образи».
Це слова українського поета Анатолія
Кичинського. Певно, з ними погодиться кожен, хто відчував на собі вплив слова,
і тим паче кожний, хто намагався вплинути на людей власним, байдуже усним чи
писемним, словом.
Хіба не робить
нас слово щасливими або нещасними, веселими або сумними? Хіба не виростають у
нас крила після справедливої похвали, не охоплює досада й сум після догани?
А
ось слова прозаїка Володимира Корнійчука:
«Слово для мене – святе. І коли працюю над словом, то відчуваю його не
лише на смак, дотик, а й тембр. Тоді воно звучить у мені мелодією божественною,
слугує тим робочим матеріалом, яким для скульптора є гіпс, живописця –
акварель, скрипкового майстра – деревина, щоби витворити з нього одне-єдине
незрадливе слово».
Проте Слово – не лише засіб
спілкування й пізнання. Слово згуртовує
людей у народ, у націю, у державу.
«Ми не полки супроти людолова – ми проти нього подвигаєм
Слово», - сказав поет-мудрець Борис Олійник. А ще він сказав так: «…тільки Слово береже в основі безсмертя
української душі».
Тож шануймося й шануймо рідне
Слово!
З
газети.
- Лексичне значення виділеного слова з’ясуйте за тлумачним словничком.
- Визначте в реченнях тексту кілька сполучників сурядності та
сполучників підрядності.
*Складіть і розіграйте діалог між семикласником та
його меншим братом, який цікавиться, що означає слово духовність. Старший брат, використавши тлумачний словничок з
підручника, витлумачує лексичне значення цього слова й пояснює, у чому саме виявляється
духовність або бездуховність людини і яку роль у плеканні духовності грає слово.
Використайте інформацію з першого параграфа
підручника (вступу). Обсяг
діалогу – 4-5 реплік.
*Складіть і
розіграйте діалог (телефонна розмова) між старенькою бабусею та онучкою-семикласницею. Бабуся просить
дівчинку телефонувати їй щовечора й розповідати, як минув день. Старенька
пояснює, що найцінніше для неї – спілкування з рідними людьми, саме воно надає
їй сил і робить щасливою. Використайте в діалозі інформацію з прочитаного
тексту. Обсяг
діалогу – 5-6 реплік.
*Уявіть, що до вашого
класу приїхала знімальна група популярного телеканалу, яка готує передачу про
ставлення школярів до рідної мови. Дайте журналістові колективне інтерв’ю. Використайте інформацію з
прочитаного тексту.
З підручника «Рідна мова» для 7
класу / О.П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов.
– К.: Зодіак-ЕКО, 2007.
Немає коментарів:
Дописати коментар